Лестер Пірсон
| Лестер Боулс Пірсон Lester Bowles Pearson |
|
|---|---|
 |
|
|
14-й Прем'єр-міністр Канади
|
|
| Час на посаді: | |
| 23 квітня 1963 — 20 квітня 1968 | |
| Попередник | Джон Діфенбейкер |
| Наступник | П'єр Трюдо |
|
|
|
| Народився | 23 квітня 1897 Торонто, Онтаріо |
| Помер | 27 грудня 1972 (75 років) Оттава, Онтаріо |
| Політична партія | Ліберальна партія Канади |
Ле́стер Боу́лс Пі́рсон (англ. Lester Bowles Pearson) * 23 квітня 1897, Торонто, Онтаріо — † 27 грудня 1972, в місті Оттава, Онтаріо) — канадський політик, дипломат, історик, 14-й Прем'єр-міністр Канади, лауреат нобелівської Премії Миру 1957 року за свою роль в подоланні Суецької кризи.
Зміст |
Політична кар'єра [ред.]
Обраний 1948 року до Парламенту Канади від Ліберальної партії, Пірсон спочатку обіймав посаду міністра закордонних справ. У 1956 відіграв важливу дипломатичну роль у подоланні Суецької кризи, пропонуючи Генеральній Асамблеї ООН надіслати миротворчі сили для розв'язки конфлікту в регіоні.
З відставкою Луї Сан-Лорана з посади прем'єр-міністра Канади у 1958, Пірсон очолив Ліберальну партію, яка в 1963 під його головуванням перемогла на федеральних виборах — він обійняв посаду прем'єр-міністра Канади та сформував свій уряд. Після федеральних виборів 1965 Пірсон повторно став прем'єр-міністром — і як керівник уряду відомий за відмову слати канадські війська до В'єтнаму.
Серед досягнень Пірсона як глави уряду відзначають такі:
- Програма державного фінансування охорони здоров'я,
- Канадська програма пенсійного забезпечення,
- Канадська програма позик для студентів,
- Прийняття нового Канадського прапору,
- Реформа Канадських Збройних Сил,
- Торгівельна угода із США щодо автомобілебудування,
- Заснування північноамериканської ракетної програми «Бомарк» у разі нападу СРСР.
Пірсон вийшов у відставку з посади Прем'єр-міністра Канади у 1967.
По завершенні політичної кар'єри [ред.]
У 1969 році Пірсон став ректором Карлтонського університету та обіймав цю посаду до своєї смерті у 1972 р.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- Офіційна веб-сторінка Прем'єр-міністри Канади (англ.)(фр.)
- Правління Канади (англ.)(фр.)
Джерела [ред.]
- Beal, John Robinson. Pearson of Canada. 1964.
- Beal, John Robinson and Poliquin, Jean-Marc. Les trois vies de Pearson of Canada. 1968.
- Bliss, Michael. Right Honourable Men: the descent of Canadian politics from Macdonald to Mulroney, 1994.
- Bothwell, Robert. Pearson, His Life and World. Toronto: McGraw-Hill Ryerson, 1978. ISBN 0-07-082305-7.
- Bowering, George. Egotists and Autocrats: The Prime Ministers of Canada, 1997.
- Champion, C.P. (2006) "A Very British Coup: Canadianism, Quebec and Ethnicity in the Flag Debate, 1964-1965." Journal of Canadian Studies 40.3, pp. 68–99.
- Champion, C.P. "Mike Pearson at Oxford: War, Varsity, and Canadianism," Canadian Historical Review, 88, 2, June 2007, 263-90.
- Donaldson, Gordon. The Prime Ministers of Canada, 1999.
- English, John. Shadow of Heaven: The Life of Lester Pearson, Volume I, 1897-1948. Toronto: Lester & Orpen Dennys, 1989. ISBN 0-88619-169-6.
- English, John. The Worldly Years: The Life of Lester Pearson, Volume II, 1949-1972. Toronto: Lester & Orpen Dennys, 1992. ISBN 0-394-22729-8.
- Ferguson, Will. Bastards and Boneheads: Canada's Glorious Leaders, Past and Present, 1997.
- Fry, Michael G. Freedom and Change: Essays in Honour of Lester B. Pearson. Toronto: McClelland and Stewart, 1975. ISBN 0-7710-3187-
- Hillmer, Norman and J.L. Granatstein, Prime Ministers: Rating Canada's Leaders, 2001.
- Hutchison, Bruce. Mr. Prime Minister 1867-1964, Toronto: Longmans Canada, 1964.
- Stursberg, Peter. Lester Pearson and the Dream of Unity. Toronto: Doubleday, 1978. ISBN 0-385-13478-9.
- Thordarson, Bruce. Lester Pearson: Diplomat and Politician. Toronto: Oxford University Press, 1974. ISBN 0-19-540225-1.7.
