Кавур (авіяносець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кавур
Cavour (550).jpg
Cavour (550)
Служба
Тип/клас авіяносець
Держава прапора Naval Ensign of Italy.svg Італія
Належність Італійські ВМС
Верф Fincantieri
Закладено 17 липня 2001
Спущено на воду 20 липня 2004
Введено в експлуатацію 10 червня 2009
Статус на службі
Параметри
Тоннаж 27.100 тон (стандартне)
30.000 тон (повне)
Довжина 244 м
Ширина 39 м
Висота 36 м (висота надбудови)
Осадка 8,7 м
Технічні дані
Силова установка 4 газотурбінні двигуни General Electric/Avio LM2500 загальної потужности 88 МВт
Гвинти 2 п'ятилопастні
Швидкість 28 вузлів (52 км/год)
Автономність плавання 7.000 миль (13.000 км) або 18 діб
Екіпаж 451 моряків
203 льотчиків і авіятехніків
140 офіцерів зв'язку й управління
416 десантників
Озброєння
Ракетне озброєння ПУ 4×8 ракет земля-повітря MBDA Aster 15
Зенітне озброєння 2х1 76 мм OTO Melara, 3х1 25 мм OTO Melara KBA
Авіація 20-26 літальних апаратів (літаків Макдоннел Даґлас AV-8B «Гарійєр» II і Локгід Мартин F-35B «Лайтнінґ» II, гелікоптерів Еврокоптер EH-101/AW-101, Ен-ейч-і NH-90 або Сікорскі SH-3D/HH-3F «Сі кінґ»)

Кавур (італ. Cavour)  — легкий багатоцільовий авіяносець і флагман Італійських військово-морських сил. Бортовий номер: 550. Це другий італійський авіяносець. Названий на честь ґрафа, політичного діяча і першого прем’єр-міністера країни Камілло ді Кавура.

Корабель здатен нести до 26 літальних апаратів (бойових літаків (літаків Макдоннел Даґлас AV-8B «Гарійєр» II і Локгід Мартин F-35B «Лайтнінґ» II, гелікоптерів Еврокоптер EH-101/AW-101, Ен-ейч-і NH-90 або Сікорскі SH-3D/HH-3F «Сі кінґ»), обладнаний сучасною електронікою керування боєм і озброєний зенітними ракетами «Астер».

Будівництво[ред.ред. код]

Проєкт авіяносця був розроблений у 1980-х і перероблений у 1990-х. Передбачалось, що майбутній авіаносець має стати центральним кораблем амфібійної флотилії, спроможним висаджувати та підтримувати десант вогнем з повітря, як це роблять американські вертольотоносці кляси «Восп».[1] Корпус був закладений у липні 2001 року на військово-морський верфі Frincatieri у Трієсті. За три роки був спущений на воду, а 10 червня 2009 року був введений в експлуатацію. Загальна вартість будівництва склала 1,5 млрд. евро.[2]

Озброєння[ред.ред. код]

Кількість і тип літальних апаратів, що базуються на кораблі, може змінюватися в залежності від конкретного бойового завдання. Загалом авіяносець розраховано на 20-26 штурмовиків з вертикальним злетом і посадкою AV-8B «Гарійєр» II (або перспективних багатоцільових винищувачів F35B «Лайтнінґ» II) і гелікоптерів EH-101, NH-90 SH3D.

Протиповітряне озброєння включає обладнання для ведення радіоелєктронної боротьби, а також комплєкси протиповітряної оборони (зокрема, зенітні ракети Aster 15).

Корабель обладнаний радіолокаційними комплексами середньої та малої дальності, що дозволяють слідкувати одночасно за багатьма повітряними та морськими об'єктами. Крім того авіаносець підтримує стандарт тактичного радіозв'язку для обміну даними у реальному часі між бойовими одиницями як у повітрі, так і на морі. У такому режимі він спроможний виступати як командний пункт військової операції за участі флоту та армійських підрозділів. Крім того «Кавур» може виконувати функцію ескадренного авіяносця та забезпечувати протиповітряний і протичовневий захист корабельного з’єднання.

Анґар площею 2800 кв. м може слугувати і ґаражем для перевезення важкої армійської зброї: 24 основних бойових танків (наприклад, італійських «Арієте») або 50 инших бойових машин (бронетранспортерів або бойових машин піхоти). У кормовій частині є рампа для завантаження техніки, спроможна витримати навантаження до 60 т. На палубі є два ліфти, кожний вантажністю до 30 т.[3]

Служба[ред.ред. код]

У січні 2010 «Кавур» взяв участь у міжнародній гуманітарній операції на Гаїті. Це було його перше плавання: під час нього авіяносець доставив цивільні вантажі постраждалим від землетрусу.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]