Калевала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ка́левала (фін. Kalevala) — карело-фінський поетичний карело-фінський епос про подвиги і пригоди героїв казкової країни Калева. Складається з 50 рун (пісень).

В основу покладено народні епічні пісні. Обробку «Калевали» здійснив Еліас Леннрот (1802—1884), який пов`язав окремі народні епічні пісні. Першу композицію із 32 рун опубліковано у 1835 році, другу, з 50 рун - у 1849 році. На території села Калевала стоїть сосна, під якою, згідно з переказом, працював Леннрот.

Зміст 1 Народні пісні (руни) 2 Зміст Калевали 3 Література 4 Ресурси інтернет

[ред.] Народні пісні (руни)

Докладніше у статті: Руни (епічні пісні)

Назва «Калевала», яку отримала поема Леннрота − це епічне ім`я країни, в якій мешкають карело-фінські народні герої. Суфікс la означає місце проживання, тому Kalevala − це місце проживання Калева, мітологічного родоначальника карело-фінських богатирів Вяйнемьойнена, Ільмарінена, Леммінкяйнена, яких часто називають його синами. Матеріалом для укладання великої поеми з 50 пісень Леннроту слугували окремі народні пісні (руни), частково епічного, частково ліричного, частково магічного зісту, записані від карельських і фінських селян самим Леннротом. Найліпше пам`ятали давні руни російській Карелії, в Архангельскій (приход Вуоккіньємі) й Олонецькій губерніях (у Реполі й Хімолі), а також у деяких місцевостях Фінської Карелії й на західних берегах Ладозького озера, до Інгрії. Згодом (1888 р.) руни було записано в значній кількості на захід від Петербурга та в Естонії (К. Кроном).

[ред.] Зміст Калевали

Дійсно, в Калевале немає основного сюжету, який пов`язував би між собою всі руни (як, наприклад, в «Іліаді» або «Одіссеї»). ЇЇ зміст надзвичайно різноманітний. Відкривається вона оповіддю про створення землі, неба, світил і народження донькою повітря головного героя фіннів, Вяйнямьойнена, який облаштовує землю і сіє ячмінь. Далі йеться про різні пригоди героя, який зустрічає чарівну діву Півночі: вона погоджується стати його нареченою, якщо він зможе створити човен із уламків її веретена. Розпочавши роботу, герой ранить себе сокирою, не може зупинити кров і йде до старого-знахаря, якому розповідає переказ про походження заліза. Повернувшись додому, Вяйнямьойнен піднімає замовляннями вітер і переносить коваля Ільмарінена в країну Півночі, Похйолу, де той, згідно з домовленістю, створює для господині Півночі таємничий предмет, що дає багатство і щастя, — Сампо (руни I—XI).

Наступні руни (XI—XV) вміщують епізод про життя героя Леммінкяйнена, небезпечного звабника жінок водночас войовничого чарівника. Далі оповідь повертається до Вяйнемьойнену: про його спуск до пекла, перебування в череві велетня Вііпунена, здобуття ним від останнього трьох слів, необхідних для створення чарівного човна, вибуття героя до Похйоли щоби отримати руку північної діви; втім, вона віддала перевагу ковалеві Ільмарінену, за якого вийшла заміж; весілля описано в подробицях, наведено весільні пісні, у яких ідеться про обов`язки дружини й чоловіка (XVI—XXV).

Наступні руни (XXVI—XXXI) розповідають про пригоди Леммінкяйнена в Похйолі. Епізод про сумну долю богатиря Куллерво, який, не знаючи про те, звабив власну сестру, внаслудок чого обоє, брат і сестра, закінчили життя самогубством (руни XXXI—XXXVI), за глибиною почуттів належить до найліпшої частини всієї поеми.

Наступні руни містять оповідь про спілку трьох карело-фінських героїв — здобуванні скарбу Сампо із Похйоли, про виготовлення Вяйнемьойненом кантеле, грою на якій він зачаровує всю природу й присинає населення Похйоли, про викрадення Сампо героями, про переслідування їх чарівницею-господинею Півночі, про падіння Сампо в море, про діяння Вяйнемьойнена для рідної країни через уламки Сампо, про його боротьбу проти різних лихоліть і страховиськ, яких прислала господиня Похйоли на Калевалу, про дивовижну гру героя на новій кантеле, створеній ним, коли перша упала в море, і про повернення ним сонця й місяця, захованих господинею Похйоли (XXXVI-XLIX).

Остання руна містить народно-апокрифічну легенду про народження дивовижної дитини дівою Марьяттою (народження Спасителя). Вяйнемьойнен дає пораду його убити, бо він нібито має стати могутнішим за фінського героя, але двотижневе маля звинувачує Вяйнемьойнена в несправедливості, і герой, заспівавши востаннє чудову пісню, їде назавжди в човні з Батьківщини, поступившись перед малям Марьятти, визнаному володарю Карелії.

Перший перекладач українською мовою - Євген Тимченко.

[ред.] Література

• Німецькі переклади Калевали: Шифнера (Гельсінгфорс, 1852) і Пауля (Гельсінгфорс, 1884-86);
• Французький переклад: Leouzon Le Duc (1867);
• Англійський переклад: I.M. Crawford (Нью-Йорк, 1889);
• Кілька рун російською мовою видано Г. Гельгреном («Куллерво» — М., 1880; «Айно» — Гельсінгфорс, 1880; руни 1-3 Гельсінгфорс, 1885);
• Повний російський переклад Л. П. Бєльського (Калевала: Финская народная эпопея / Полный стихотворный перевод, с предисловием и примечаниями Л. П. Бельского. С.-Петербург: Типография Н. А. Лебедева, Невский просп., д.8., 1888. 616 с.).

Поміж численних досліджень про Калевалу основні:

• Jacob Grimm, «Ueber das finnische Epos» («Kleine Schriften» II);
• Мориц Эман, «Главные черты из древней эпопеи Калевалы» (Гельсингфорс, 1847);
• V. Tettau, «Ueber die epischen Dichtungen de finnischen Volker, b esonders d. Kalewala» (Эрфурт, 1873);
• Steinthal, «Das Epos» (в «Zeitschrift f ür Völkerpsychologie» V., 1867);
• Jul. Krohn, «Die Entstehung der einheitlichen Epen im allgemeinen» (в «Zeitschrift far V ö lkerpsychologie», XVIII, 1888);
• его же, «Kalewala Studien» (в немецком переводе со шведского, там же);
• Eliel Aspelin, «Le Folklore en Finlande» («Melusine», 1884, № 3);
• Andrew Lang, «Custom and Myth» (pp. 156—179);
• Radloff, в предисловии к 5-му тому «Proben der Volkslitteratur der nurdlichen Turk-St ä mme» (СПб., 1885, p. XXII).

[ред.] Ресурси інтернет

• Народний епос "Калевала"
• Текст Калевали російською мовою, переклад Л. П. Бєльського, редакція 1985 р.
• Текст Калевали російською мовою, переклад Ейно Кіуру і Армаса Мішина
• Калевала фінською мовою
• Калевала англійською мовою
• Історія створення Калевали
• Вибране з Калевали фінською мовою (з російськими субтитрами) й правила читання финського тексту
• Ілюстрації до Калевали
• Поселення Калевала

Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.