Республіка Карелія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||||
.svg) |
|||||
| Столиця | Петрозаводськ | ||||
| Площа - Усього |
20-а 172 400 км² |
||||
| Населення - Усього |
67-а бл. 703 080 (2005) |
||||
| Федеральний округ | Північно-Західний | ||||
| Економічний район | Північний | ||||
| Автомобільний код | 10 | ||||
| Державна мова | Російська | ||||
| Гімн | Kotimaamme Karjala! | ||||
| Часовий пояс | MSK (UTC+3, влітку UTC+4) | ||||
Респу́бліка Каре́лія (Каре́лія, Ка́рьяла; рос. Респу́блика Каре́лия; карел. Karjalan tazavaldu, Karjalan respubliekku; вепс. Karjalan Tazovaldkund) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.
Столиця Республіки Карелія — місто Петрозаводськ.
Карелія межує з Мурманською, Архангельською, Вологодською, Ленінградською областями і Фінляндією.
Як окрему адміністративну одиницю утворено 8 червня 1920 року.
Зміст |
[ред.] Географія
Республіка розташована в північно-західній частині Росії, розташована між двома морями: Білим і Балтійським. Довжина берегової лінії Білого моря — 630 км.
Рельєф республіки — переважно рівнинний, з пагорбами, на заході переходить в Західно-Карельську височину. За давнини льодовик, відступаючи далі на північ, сильно змінив рельєф Карелії — як наслідок лишилися численні морени, ози, ками, озерні улоговини.
Клімат Карелії м'який з достатньою кількістю опадів, змінюється від морського на узбережжі на континентальний у внутрішніх районах.
[ред.] Ріки
У Карелії налічується близько 27 000 рік. Найбільшими є:
[ред.] Озера
У Карелії нараховується близько 60 000 озер. Разом з болотами вони складають бл. 2000 км³ якісної свіжої води. Розташовані в республіці Ладозьке і Онезьке озера є найбільшими в Європі.
Найвідоміші озера Карелії:
[ред.] Корисні копалиний й ліс
У Карелії 175 родовищ 24 видів корисних копалин. Активно видобуваються слюда, польовий шпат, кварц, лицювальний камінь, а також різноманітні будівельні матеріали — граніти, діабази, мармури. Зустрічаються золото, срібло, алмази, рідкоземельні метали. Розробляються родовища залізної руди, титану, ванадію, молібдену. Розвідані родовища уранових руд (насамперед Онезьке родовище).
Більшу частину території Карелії (148 000 км², або 85 %) займає державної лісовий резерв. Загальний запас лісових ресурсів усіх видів і віків — 807 млн м³. Зрілий і переспілий лісовий запас нараховує до 4118 млн м³, з яких 3752 млн м³ — це хвойні ліси.
[ред.] Тваринний і рослинний світ
Фауна Карелії відносно молода, вона сформувалася після льодовикового періоду. Усього на території республіки живуть 63 види ссавців, чимало з яких, як наприклад, ладозька кільчаста нерпа, білка-летяга й бурий ушан занесені в Червону книгу. На ріках Карелії можна побачити хатки європейських і канадських бобрів. Канадський бобр, а також ондатра, норка — акліматизовані представники фауни Північної Америки. Єнотоподібний пес теж не корінний мешканець Карелії, він родом з Далекого Сходу. З кінця 60-х ХХ століття років почали з'являтися кабани, у південні райони заходить козуля. Зустрічаються ведмідь, рись, борсук і вовк.
У Карелії живе 285 видів птахів, в тому числі 36 видів, занесених до Червоної книги Карелії. Найпоширенішими птахами є зяблики. Зустрічається гайова дичина— рябчики, тетерюки, білі куріпки, глухарі. Щовесни до Карелії з теплих країв прилітають гусаки. Поширеними хижими птахами є: сови, яструби, орли-беркути, болотні луні. Також живе 40 пар рідкісних орланів-білохвостів. З водоплавних птахів: качки, гагари, кулики, велика кількість чайок і найбільша з нирковых качок Карелії — звичайна гага, цінна своїм теплим пухом.
Плазунів на території республіки зустрічається лише 5 видів: гадюка звичайна, вуж, веретениця, ящірка живородна і ящірка прудка.
Комах узимку практично не видно, натомість улітку навколо безліч гнусу: великої кількості видів комарів, мошок і ґедзів. На півдні республіки поширені кліщі. У Карелії можна побачити рідкісний метелик махаон.
Так само, як фауна, рослинний світ Карелії сформувався відносно недавно — 10—15 тисяч років тому. Переважають хвойні ліси, на півночі соснові, південніше змішані — соснові впереміжку з ялиновими. Основними хвойними породами є сосна звичайна і ялина звичайна. Рідше зустрічаються ялина фінська (на півночі) та ялина сибірська (на сході). Листяні дерева ростуть переважно на півдні Карелії, зокрема берези (береза пухнаста, береза бородавчаста), осики, вільхи (вільха клейка, чорна вільха), подекуди липи, в'язи, клени тощо.
Карелія — край ягід, тут росте велика кількість брусниць, чорниць, морошки, лохини, журавлини, добре прижилася в лісах малина, будучи перенесеною з сільських садів. На півдні республіки рясно родять суниця й смородина.
[ред.] Часовий пояс
Республіка Карелія розтошована в Московському годинному поясі (MSK/MSD). UTC +0300 (MSK)/+0400 (MSD).
[ред.] Історія
- Перша згадка про «корелу» в літописі відноситься лише до 1143 року в контексті зайняття значної частини Суомі (Ємі)
- B 1227 року Карелія приймає християнство за посередництвом Великого Новгорода, яке раніше приймала карельська аристократія. Близкість Суомі призвела до появи католицької складової в історії Карелії. Частина карелів була навернута в католицизм. Пізніше конфесійна ознака стала базовою для розподілу Карелії
- За Орешківським (Кяккісалмінським) договором між Швецією та Новгородом до складу Шведської Карелії увійшли додатково три округи — Саволак, Єскіс, Єгреля. Шведсько-карельський союз набув статусу національного в період монгольської інтервенції до Новгорода і тиску ливонського ордену на західні кордони Республіки
- Вже у 14-15 столітті в Південній Карелії існували двомовні карельські села — словеномовні люди селилися поруч з кареломовними, що свідчить, зокрема, про їх етнічну гомогенність. Пізніше двомовність карел ідеологи словянізму використовували для заперечення суб'єктності Карелії
- У часи середньовіччя відбулася колонізація карелами всієї південної Саамії. Тепер ця територія у складі Республіки Карелія, але у 17 сторіччі вона іменувалася «лопськими погостами»
- Просунення карелів на північ тривало аж до 18 століття, коли їхня колонізація сягнула берегів Баренцевого моря і Північного Льодовитого океану
- Невизначені межи карельського проникнення на сході, в районі Архангельська (Кардора). Фінський вчений Матіас Кастрен вказує на пристуність карелів навіть у басейні р. Мезень, що на кордоні з Ненецьким автономним округом. Карели, поруч з комі, можуть бути названими першовідкривачами всіх північих земель та островів Льодовитого океану. У другій половині 18 століття монахи карельського Валаамського монастиря прибули на о.Кадьяк, просунулися на Алеутські острови та Західну Аляску. Вже 1793 року в Америку було призначено першу православну місію. Її апостолами стали вихідці з Карелії
- Карелія була анексована Російськом Імператором Петром І у 1721 як частина великого князівства Фінляндія
- 8 червня 1920 утворена Карельська Трудова Комуна
- 25 липня 1923 Карельська трудова комуна одержала статус автономної республіки в складі РРФСР
- З 31 березня 1940 по 16 липня 1956 Карелія була союзною республікою СРСР і називалася Карело-Фінської РСР (таким чином, у цей період кількість союзних республік становила 16).
- Після 1956 Карелія знову стала автономною республікою, спочатку в складі РРФСР, потім — у складі Росії
- З 1991 — Республіка Карелія. По Конституції Республіки Карелія, найменування «Республіка Карелія», «Карелія», «Карьяла» — рівнозначні
[ред.] Населення
- Усього: 716 281 (2002)
- Міське: 537 395 (75,0 %)
- Сільське: 178 886 (25,0 %)
- Чоловіки: 331 505 (46,3 %)
- Жінки: 384 776 (53,7 %)
- Жінок на 1000 чоловіків: 1161
- Середній вік: 37,1 років
- Міське: 35,9 років
- Сільське: 40,6 років
- Чоловіче: 33,9 років
- Жіноче: 39,9 років
- Кількість родин: 279 915 (з 701 314 людин)
- У місті: 208 041 (з 525 964 людин)
- У сільській місцевості: 71 874 (з 175 350 людин)
- Статистика охорони здоров'я (2005)
- Народжень: 6 952 (коефіцієнт народжуваності 9,9 %)
- Смертей: 12 649 (коефіцієнт смертності 18,1 %)
- Етнічний склад населення:
| перепис 1926 | перепис 1939 | перепис 1959 | перепис 1970 | перепис 1979 | перепис 1989 | перепись 2002 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Карели | 100 781 (37,4 %) | 108 571 (23,2 %) | 85 473 (13,0 %) | 84 180 (11,8 %) | 81 274 (11,1 %) | 78 928 (10,0 %) | 65 651 (9,2 %) |
| Фіни | 2544 (0,9 %) | 8322 (1,8 %) | 27 829 (4,2 %) | 22 174 (3,1 %) | 20 099 (2,7 %) | 18 420 (2,3 %) | 14 156 (2,0 %) |
| Вепси | 8587 (3,2 %) | 9392 (2,0 %) | 7179 (1,1 %) | 6323 (0,9 %) | 5864 (0,8 %) | 5954 (0,8 %) | 4870 (0,7 %) |
| Росіяни | 153 967 (57,2 %) | 296 529 (63,2 %) | 412 773 (62,7 %) | 486 198 (68,1 %) | 522 230 (71,3 %) | 581 571 (73,6 %) | 548 941 (76,6 %) |
| Білоруси | 555 (0,2 %) | 4263 (0,9 %) | 71 900 (10,9 %) | 66 410 (9,3 %) | 59 394 (8,1 %) | 55 530 (7,0 %) | 37 681 (5,3 %) |
| Українці | 708 (0,3 %) | 21 112 (4,5 %) | 23 569 (3,6 %) | 27 440 (3,8 %) | 23 765 (3,2 %) | 28 242 (3,6 %) | 19 248 (2,7 %) |
| Інші | 2194 (0,8 %) | 20 709 (4,4 %) | 29 869 (4,5 %) | 20 726 (2,9 %) | 19 565 (2,7 %) | 21 505 (2,7 %) | 25 734 (3,6 %) |
[ред.] Населені пункти
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч 2007 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
[ред.] Адміністративний поділ
У складі Карелії 18 адміністративних одиниць, в тому числі:
- 2 міських округи
- 16 районів
- 24 міських поселень
- 13 міст
- 11 селищ міського типу
- 86 сільських населених пунктів
- разом 110 населених пунктів
- 24 міських поселень
Райони:
- Бєломорський район
- Калевальський національний район
- Кемський район
- Костомукшський міський округ
- Кондопозький район
- Лахденпохський район
- Лоуський район
- Медвєж'єгорський район
- Муєзерський район
- Олонецький район
- Петрозаводський міський округ
- Піткярантський район
- Прионезький район
- Пряжинський район
- Пудозький район
- Сегезький район
- Сортавальський район
- Суоярвський район
[ред.] Економіка
Промислові галузі, що використовують місцеві природні ресурси: лісова, деревообробна, целюлозно-паперова, чорна металургія, промисловість будівельних матеріалів.
Галузі, що працюють на привізній сировині: машинобудування, кольорова металургія.
[ред.] Транспорт
[ред.] Автошляхи
Із-за малої щільності населення в Карелії, дорожня мережа не є значно розгалуженою, проте якість дорожнього покриття зазвичай перевищує якість дорожнього покриття в сусідніх регіонах Росії.
Список основних автошляхів:
- E105 М18 Ялта — Харків — Москва — Санкт-Петербург — Олонець — Петрозаводськ — Кондопога — Медвєж'єгорськ — Кемь — Мурманськ — Кіркенес
- А129 Санкт-Петербург — Приозерськ — Лахденпох'я — Сортавала
- А130 Олонець — Сортавала — Руськеала — Вяртсіля
- А131 Піткяранта — Лоймола — Суоярві
- А132 Суоярві — Поросозеро — Юстозеро — Медвеж'єгорськ
- А133 Петрозаводськ — Суоярві
- А134 Кочкома — Тікша — Реболи
- А135 Кемь — Калевала — Вокнаволок
- А136 Лоухи — Пяозерський — Суоперя
- А137 Калевала — Регозеро — Тунгозеро
- Р2 Долматово — Няндома — Каргополь — Пудож
- Р5 Вологда — Ферапонтово — Ліпін Бор — Вітегра — Пудож — Повенець — Медвеж'єгорськ
- Р17 Медвеж'єгорськ — Пергуба — Шуньга — Толвуя — Велика Губа
- Р19 Петрозаводськ — Шелтозеро — Вознесен'є — Оштинський Погост
- Р21 Пряжа — Леметті
[ред.] Культура й рекреація
Об'єкти туризму:
- Марціальні Води — найстарший курорт Росії, відкритий в 1719 наказом Петра Першого
- Острів Кіжи — всесвітньо відомий пам'ятник дерев'яного зодчества
- Водоспад Ківач
- Мармурові кар'єри (недалеко від прикордонного міста Сортавала)
- Льодовий палац у місті Кондопога
- Острів Валаам з Валаамським монастирем
- Палац мистецтв у місті Кондопога
- Карельський театр ляльок
[ред.] Політичний устрій
Основний закон країни — Конституція Республіки Карелія
Кожні 4 роки Глава Республіки Карелія наділяється повноваженнями Законодавчими Зборами Республіки Карелії за поданням Президента РФ.
Представницьку владу здійснює Законодавчі Збори Республіки Карелії, що обирається кожні 5 років. Це однопалатний орган.
[ред.] Мовна проблема
Державна мова в Карелії — російська. У той же час у республіці проживають карели й вепси, писемність яких заснована на латиниці. Мови цих народів не є державними, тому на них не поширюється вимога федерального закону про обов'язкове використання кирилиці в державних мовах народів Росії. Писемністю на основі латиниці користується й рідна їм фінська мова.
У зв'язку із цим у республіці викликало різку реакцію рішення Конституційного суду Російської Федерації, що розглядав восени 2004 року питання про введення латинського алфавіту для татарської мови. Суд визнав право органу федеральної законодавчої влади встановлювати графічну основу мов народів Росії й відзначив, що встановлення єдиної графічної основи мов народів Росії (кирилиці) «забезпечує — з метою збереження державної єдності — гармонізацію й збалансоване функціонування загальфедеральної мови й державних мов республік».
Конституційний суд Росії відзначив, що зміна графічної основи припустиме, якщо воно «відповідає історико-культурним, соціальним і політичним реаліям і інтересам багатонаціонального народу Росії». Але рішення такого питання республікою в однобічному порядку може привести «до ослаблення федеративної єдності й обмеженню прав і воль громадян, у тому числі проживаючих за межами даної республіки, для яких дана мова є рідною».
Таке рішення може зруйнувати плани додати карельській мові статус державного.
Як заявляють керівники держкомітету по національній політиці Карелії, процес створення повноцінної карельської писемності зайняв більше 15 років. У цей час з'явилися письменники, що пишуть на латиниці. Якщо все починати заново, це може привести до втрати карельської писемності й, як результат, карельської культури. Інший варіант — залишити плани про державний статус карельської мови, а без цього статусу розвиток мови й культури не може бути повним.
[ред.] Посилання
- Офіційний сайт республіки Карелія (рос.) (фін.) (англ.)
- Республіка Карелія в довіднику-каталозі «Уся Росія» (рос.)
- Фотографії Карелії (рос.)
- Етнодемографічний атлас прибалтійсько-фінських народів Республіки Карелія (рос.)
- Олонецькі губернські відомості — джерело по історії Карелії XIX і почала XX ст. (рос.)
- Топографічні мапи (рос.)
- Етнічні процеси в Карелії (рос.)
|
|
|
|---|---|
| Республіки | Карелія • Комі |
| Області | Архангельська • Вологодська • Калініградська • Ленінградська • Мурманська • Новгородська • Псковська |
| Міста федерального значення | Санкт-Петербург |
| Автономні округи | Ненецький |
.svg){kind=small}
|
|
|
|---|---|
| Держави |  Угорщина •  Естонія •  Фінляндія |
| У Росії |  Вепсляндія •  Вотляндія •  Іжорія •  Республіка Карелія •  Республіка Комі •  Комі-Перм’яцький округ •  Марій Ел •  Мордовія •  Удмуртія •  Ханти-Мансійський автономний округ |
| Розмежовані між державами |
 Лапляндія •  Карелія |
