Республіка Карелія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Республіка Карелія
Республика Карелия
Karjalan tazavaldu
Прапор Карелії Герб Карелії
Прапор Карелії Герб Карелії
Республіка Карелія на карті Росії
Республіка Карелія на карті Росії
Столиця Петрозаводськ
Площа

- Усього
- % водн. пов.

18-а

172 400 км²
14,7%

Населення

- Усього
- Густота

63-я

644239 (01.01.2011) [1] (2011)
3,7 осіб/км²

Федеральний округ Північно-Західний
Економічний район Північний
Автомобільний код 10
Державна мова Російська[2]
Гімн Kotimaamme Karjala!
Часовий пояс MSK (UTC+4)

Респу́бліка Каре́лія (Каре́лія, Ка́рьяла; рос. Респу́блика Каре́лия; карел. Karjalan tazavaldu, Karjalan respubliekku; вепс. Karjalan Tazovaldkund) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.

Столиця Республіки Карелія — місто Петрозаводськ.

Карелія межує з Мурманською, Архангельською, Вологодською, Ленінградською областями і Фінляндією.

Як окрему адміністративну одиницю утворено 8 червня 1920 року.

Географія[ред.ред. код]

Республіка розташована в північно-західній частині Росії, розташована між двома морями: Білим і Балтійським. Довжина берегової лінії Білого моря — 630 км.

Рельєф республіки — переважно рівнинний, з пагорбами, на заході переходить в Західно-Карельську височину. За давнини льодовик, відступаючи далі на північ, сильно змінив рельєф Карелії — як наслідок лишилися численні морени, ози, ками, озерні улоговини.

Клімат Карелії м'який з достатньою кількістю опадів, змінюється від морського на узбережжі на континентальний у внутрішніх районах.

Ріки[ред.ред. код]

У Карелії налічується близько 27 000 річок. Найбільшими є:

Озера[ред.ред. код]

У Карелії нараховується близько 60 000 озер. Разом з болотами вони складають бл. 2000 км³ якісної свіжої води. Розташовані в республіці Ладозьке і Онезьке озера є найбільшими в Європі.

Мапа провінцій Південної та Північної Карелії (Фінляндія) і Республіки Карелія (Російська Федерація). Карельський перешийок в наш час[Коли?] входить в Ленінградську область

Інші найвідоміші озера Карелії:

Корисні копалиний й ліс[ред.ред. код]

У Карелії 175 родовищ 24 видів корисних копалин. Активно видобуваються слюда, польовий шпат, кварц, лицювальний камінь, а також різноманітні будівельні матеріали — граніти, діабази, мармури. Зустрічаються золото, срібло, алмази, рідкоземельні метали. Розробляються родовища залізної руди, титану, ванадію, молібдену. Розвідані родовища уранових руд (насамперед Онезьке родовище).

Більшу частину території Карелії (148 000 км², або 85%) займає державний лісовий резерв. Загальний запас лісових ресурсів усіх видів і віків — 807 млн м³. Зрілий і переспілий лісовий запас нараховує до 4118 млн м³, з яких 3752 млн м³ — це хвойні ліси.

Тваринний і рослинний світ[ред.ред. код]

Фауна Карелії відносно молода, вона сформувалася після льодовикового періоду. Усього на території республіки живуть 63 види ссавців, чимало з яких, як наприклад, ладозька кільчаста нерпа, вивірка-політуха й бурий вухань занесені в Червону книгу. На ріках Карелії можна побачити хатки європейських і канадських бобрів. Бобер канадський, а також ондатра та візон — акліматизовані представники фауни Північної Америки. Єнот уссурійський теж не корінний мешканець Карелії, він родом з Далекого Сходу. З кінця 60-х XX століття років почали з'являтися кабани, у південні райони заходить сарна. Зустрічаються ведмідь, рись, борсук і вовк.

У Карелії живе 285 видів птахів, в тому числі 36 видів, занесених до Червоної книги Карелії. Найпоширенішими птахами є зяблики. Зустрічається гайова дичина — рябчики, тетерюки, білі куріпки, глухарі. Щовесни до Карелії з теплих країв прилітають гусаки. Поширеними хижими птахами є: сови, яструби, орли-беркути, болотні луні. Також живе 40 пар рідкісних орланів-білохвостів. З водоплавних птахів: качки, гагари, кулики, велика кількість мартинів і найбільша з ниркових качок Карелії — звичайна гага, цінна своїм теплим пухом.

Карельський ліс

Плазунів на території республіки зустрічається лише 5 видів: гадюка звичайна, вуж, веретениця, ящірка живородна і ящірка прудка.

Комах узимку практично не видно, натомість улітку навколо безліч гнусу: великої кількості видів комарів, мошок і ґедзів. На півдні республіки поширені кліщі. У Карелії можна побачити рідкісного метелика — махаона.

Так само, як фауна, рослинний світ Карелії сформувався відносно недавно — 10—15 тисяч років тому. Переважають хвойні ліси, на півночі соснові, південніше змішані — соснові впереміжку з ялиновими. Основними хвойними породами є сосна звичайна і ялина звичайна. Рідше зустрічаються ялина фінська (на півночі) та ялина сибірська (на сході). Листяні дерева ростуть переважно на півдні Карелії, зокрема берези (береза пухнаста, береза бородавчаста), осики, вільхи (вільха клейка, чорна вільха), подекуди липи, в'язи, клени тощо.

Карелія — край ягід, тут росте велика кількість брусниць, чорниць, морошки, лохини, журавлини, добре прижилася в лісах малина, будучи перенесеною з сільських садів. На півдні республіки рясно родять суниця й смородина.

Часовий пояс[ред.ред. код]

RTZ2.png

Республіка Карелія розтошована в Московському годинному поясі (MSK/MSD). UTC +0300 (MSK)/+0400 (MSD).

Історія[ред.ред. код]

  • Перша згадка про «корелу» в літописі відноситься лише до 1143 року в контексті зайняття значної частини Суомі (Ємі)
  • B 1227 року Карелія приймає християнство за посередництвом Великого Новгорода, яке раніше приймала карельська аристократія. Близкість Суомі призвела до появи католицької складової в історії Карелії. Частина карелів була навернута в католицизм. Пізніше конфесійна ознака стала базовою для розподілу Карелії
  • За Орешківським (Кяккісалмінським) договором між Швецією та Новгородом до складу Шведської Карелії увійшли додатково три округи — Саволак, Єскіс, Єгреля. Шведсько-карельський союз набув статусу національного в період монгольської інтервенції до Новгорода і тиску ливонського ордену на західні кордони Республіки
  • Вже у 14-15 столітті в Південній Карелії існували двомовні карельські села — словеномовні люди селилися поруч з кареломовними, що свідчить, зокрема, про їх етнічну гомогенність. Пізніше двомовність карел ідеологи словянізму використовували для заперечення суб'єктності Карелії
  • У часи середньовіччя відбулася колонізація карелами всієї південної Саамії. Тепер ця територія у складі Республіки Карелія, але у 17 сторіччі вона іменувалася «лопськими погостами»
  • Просунення карелів на північ тривало аж до 18 століття, коли їхня колонізація сягнула берегів Баренцевого моря і Північного Льодовитого океану
  • Невизначені межи карельського проникнення на сході, в районі Архангельська (Кардора). Фінський вчений Матіас Кастрен вказує на пристуність карелів навіть у басейні р. Мезень, що на кордоні з Ненецьким автономним округом. Карели, поруч з комі, можуть бути названими першовідкривачами всіх північих земель та островів Льодовитого океану. У другій половині 18 століття монахи карельського Валаамського монастиря прибули на о.Кадьяк, просунулися на Алеутські острови та Західну Аляску. Вже 1793 року в Америку було призначено першу православну місію. Її апостолами стали вихідці з Карелії
  • Карелія була анексована Російськом Імператором Петром І у 1721 як частина великого князівства Фінляндія
  • 8 червня 1920 утворена Карельська Трудова Комуна
  • 25 липня 1923 Карельська трудова комуна (автономне обласне об"єднання) одержала статус автономної республіки в складі РРФСР
  • З 31 березня 1940 по 16 липня 1956 Карелія була союзною республікою СРСР і називалася Карело-Фінська РСР (таким чином, у цей період кількість союзних республік становила 16).
  • Після 1956 Карелія знову стала автономною республікою, спочатку в складі РРФСР, потім — у складі Росії
  • З 1991 — Республіка Карелія. По Конституції Республіки Карелія, найменування «Республіка Карелія», «Карелія», «Карьяла» — рівнозначні

Населення[ред.ред. код]

  • Усього: 716 281 (2002)
    • Міське: 537 395 (75,0%)
    • Сільське: 178 886 (25,0%)
      Міст через річку Шуя. Початок XX століття
    • Чоловіки: 331 505 (46,3%)
    • Жінки: 384 776 (53,7%)
  • Жінок на 1000 чоловіків: 1161
  • Середній вік: 37,1 років
    • Міське: 35,9 років
    • Сільське: 40,6 років
    • Чоловіче: 33,9 років
    • Жіноче: 39,9 років
  • Кількість родин: 279 915 (з 701 314 людин)
    • У місті: 208 041 (з 525 964 людин)
    • У сільській місцевості: 71 874 (з 175 350 людин)
  • Статистика охорони здоров'я (2005)
    • Народжень: 6 952 (коефіцієнт народжуваності 9,9%)
    • Смертей: 12 649 (коефіцієнт смертності 18,1%)
  • Етнічний склад населення:
перепис 1926 перепис 1939 перепис 1959 перепис 1970 перепис 1979 перепис 1989 перепись 2002
Карели 100 781 (37,4%) 108 571 (23,2%) 85 473 (13,0%) 84 180 (11,8%) 81 274 (11,1%) 78 928 (10,0%) 65 651 (9,2%)
Фіни 2544 (0,9%) 8322 (1,8%) 27 829 (4,2%) 22 174 (3,1%) 20 099 (2,7%) 18 420 (2,3%) 14 156 (2,0%)
Вепси 8587 (3,2%) 9392 (2,0%) 7179 (1,1%) 6323 (0,9%) 5864 (0,8%) 5954 (0,8%) 4870 (0,7%)
Росіяни 153 967 (57,2%) 296 529 (63,2%) 412 773 (62,7%) 486 198 (68,1%) 522 230 (71,3%) 581 571 (73,6%) 548 941 (76,6%)
Білоруси 555 (0,2%) 4263 (0,9%) 71 900 (10,9%) 66 410 (9,3%) 59 394 (8,1%) 55 530 (7,0%) 37 681 (5,3%)
Українці 708 (0,3%) 21 112 (4,5%) 23 569 (3,6%) 27 440 (3,8%) 23 765 (3,2%) 28 242 (3,6%) 19 248 (2,7%)
Інші 2194 (0,8%) 20 709 (4,4%) 29 869 (4,5%) 20 726 (2,9%) 19 565 (2,7%) 21 505 (2,7%) 25 734 (3,6%)

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Петрозаводськ 266,3 Суоярві 11,0
Кондопога 33,9 Надвоїци 10,5
Сегежа 33,0 Пудож 10,0
Костомукша 30,0 Олонець 9,5
Сортавала 19,8 Лахденпохья 8,3
Медвеж'єгорськ 16,0 Лоухі 5,4
Кем 13,7 Калевала 5,4
Піткяранта 12,9 Піндуши 5,1
Бєломорськ 12,1

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У складі Карелії 18 адміністративних одиниць, в тому числі:

  • 2 міських округи
  • 16 районів
    • 24 міських поселень
      • 13 міст
      • 11 селищ міського типу
    • 86 сільських населених пунктів
    • разом 110 населених пунктів

Райони:

Економіка[ред.ред. код]

Промислові галузі, що використовують місцеві природні ресурси: лісова, деревообробна, целюлозно-паперова, чорна металургія, промисловість будівельних матеріалів.

Галузі, що працюють на привізній сировині: машинобудування, кольорова металургія.

Транспорт[ред.ред. код]

Автошляхи[ред.ред. код]

Через малу щільність населення в Карелії, дорожня мережа не є значно розгалуженою, проте якість дорожнього покриття зазвичай перевищує якість дорожнього покриття в сусідніх регіонах Росії.

Список основних автошляхів:

Культура й рекреація[ред.ред. код]

Об'єкти туризму:

Політичний устрій[ред.ред. код]

Основний закон країни — Конституція Республіки Карелія

Кожні 4 роки Глава Республіки Карелія наділяється повноваженнями Законодавчими Зборами Республіки Карелії за поданням Президента РФ. На квітень 2014 року Голова Республіки Карелія — Худілайнен Олександр Петрович.

Представницьку владу здійснює Законодавчі Збори Республіки Карелії, що обирається кожні 5 років. Це однопалатний орган.

Мовна проблема[ред.ред. код]

Державна мова в Карелії — російська. У той же час у республіці проживають карели й вепси, писемність яких заснована на латиниці. Мови цих народів не є державними, тому на них не поширюється вимога федерального закону про обов'язкове використання кирилиці в державних мовах народів Росії. Писемністю на основі латиниці користується й рідна їм фінська мова.

У зв'язку з цим у республіці викликало різку реакцію рішення Конституційного суду Російської Федерації, що розглядав восени 2004 року питання про введення латинського алфавіту для татарської мови. Суд визнав право органу федеральної законодавчої влади встановлювати графічну основу мов народів Росії й відзначив, що встановлення єдиної графічної основи мов народів Росії (кирилиці) «забезпечує — з метою збереження державної єдності — гармонізацію й збалансоване функціонування загальнофедеральної мови й державних мов республік».

Конституційний суд Росії відзначив, що зміна графічної основи припустиме, якщо воно «відповідає історико-культурним, соціальним і політичним реаліям і інтересам багатонаціонального народу Росії». Але рішення такого питання республікою в однобічному порядку може привести «до ослаблення федеративної єдності й обмеженню прав і воль громадян, у тому числі проживаючих за межами даної республіки, для яких дана мова є рідною».

Таке рішення може зруйнувати плани додати карельській мові статус державної.

Як заявляють керівники держкомітету з національної політики Карелії, процес створення повноцінної карельської писемності зайняв більше 15 років. У цей час з'явилися письменники, що пишуть на латиниці. Якщо все починати заново, це може привести до втрати карельської писемності й, як результат, карельської культури. Інший варіант — залишити плани про державний статус карельської мови, а без цього статусу розвиток мови й культури не може бути повним.

Українці в Карелії[ред.ред. код]

В Карелії існує Товариство Української культури "Калина". Створене в 1993 році створено ініціативною групою на чолі з Віталієм Фартушним.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]