Калориметр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Калориметр (рос. калориметр, англ. calorimeter, air heater; нім. Kalorimeter n) – прилад для вимірювання кількості тепла, що її виділяє або вбирає тіло. Застосову-ється як основний прилад в калориметрії - сукупності методів вимірювання теплових ефектів, які супроводять різні хімічні, фізичні та біологічні процеси.

Перший льодовий К. створений Дж.Блеком у сер. XVIII ст.

Будь-який калориметр оснащений інструментом для вимірювання температури (ртутний термометр, термометр опору, термопара або термобатарея, оптичний пірометр тощо), електричним нагрівачем та оточений оболонкою для регулювання теплообміну з навколишнім середовищем. В залежності від характеру теплообміну розрізняють ізотермічні, адіабатичні та теплопровідні К. Діапазон температур в сучасних К. складає 0,1-3500 К, значення кількості тепла - від 10-5 до декількох тисяч Дж, точність досягає 10-2%. Тривалість досліджуваних процесів - від часток секунди до десятків діб.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3