Фільтрація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Загальна схема фільтрації.

Фільтра́ція (рос. фильтрация, англ. filtration, нім. Filtration f, Filtern n, Filterung f, Filtrierung f) — процес проходження розчину чи суспензії через пористу перегородку (мембрану) за різницею гідростатичного тиску з обох боків мембрани, причому розмір профільтрованих часточок обмежується діаметром пор.

Загальний опис[ред.ред. код]

Відбувається під дією зовнішніх сил та капілярних явищ (осмосу).

Фільтраційний опір – здатність проникного середовища створювати опір фільтраційному потокові в межах певного виділеного об’єму (зони) цього середовища. Фільтраційний опір обернено пропорціонально залежить від гідропровідності пористої перегородки.

Основні поняття та характеристики[ред.ред. код]

Швидкість фільтрації[ред.ред. код]

Відношення об’ємної витрати рідини чи газу Q до площі фільтрації F: v = Q / F.

Критична швидкість фільтрації – швидкість фільтрації, за якої порушується закон Дарсі у верхній границі при великих її значеннях, тобто при великих ґрадієнтах тиску. Ламінарний рух підземної води переходить у турбулентний.

Масова швидкість фільтрації - 1) Добуток швидкості фільтрації на густину флюїду. 2) Відношення масової витрати рідини до площі фільтрації .

Площа фільтрації[ред.ред. код]

Площа фільтрації – площа поперечного перерізу пористого чи тріщинуватого середовища, включаючи і площу, зайняту його скелетом.

Коефіцієнт фільтрації[ред.ред. код]

КОЕФIЦIЄНТ ФІЛЬТРАЦIЇ – відношення швидкості фільтрації υ до гідравлічного похилу I.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]