Карамбола
| Карамбола | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Плоди Карамболи
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Averrhoa carambola L.[1] |
||||||||||||||
Ареал виду |
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
Карамбо́ла (лат. Averrhoa carambola) — дерево родини кисличних, виростає на Шрі-Ланці, в Індії та Індонезії, а нині також поширена в Південній та Південно-Східній Азії. Останнім часом акліматизована в Бразилії, Гані, Гвіані, Французькій Полінезії, США (в штатах Флорида, Гаваї), Ізраїлі.
Зміст |
Крона та стовбур [ред.]
Карамбола має складне акацієвидне листя до 50 см в довжину, рожеві квітки. Крона густа, дерево досягає у висоту п'яти метрів. На відміну від більшості тропічних рослин, карамболі не потрібно багато світла. Дерево вологолюбне, може вирощуватися і в домашніх умовах.
Плоди [ред.]
Плоди карамболи також відомі як тропічні зірки, «старфрути», зазвичай жовтого або жовто-коричневого кольору. Цю назву карамбола отримала через те що розрізані впоперек, вона нагадує зірки з 5 кінцями (іноді з 6 та навіть з 7). Плоди хрусткі, соковиті та бувають двох різновидів: кисло-солодкі та солодкі з масивними ребристими наростами, є чудовим джерелом вітаміну С.
Використовують карамболь, переважно, для коктейльних прикрас чи для верхніх частин десертів.
Протипоказання [ред.]
Людям які хворіють на ентероколіт, гастрит або виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, особливо на гострій стадії, вживати карамболь не рекомендується через присутність щавлевої кислоти в значних концентраціях. У великих кількостях вживання цих фруктів може спровокувати розвиток ниркової патології або призвести до порушення сольового обміну в організмі.
