Карло Мадерно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карло Мадерно
Carlo Maderno
Дата народження 1556
Місце народження Тічіно, район озера Луґано
Дата смерті 30 січня 1629(1629-01-30)
Місце смерті Рим
Працював у містах Рим
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди Фасади церкви Санта Сусанна, Сант Андреа делла Валлє, палац Маттеї ді Джові,
Карло Мадерно у ВікіСховищі
Фасад церкви Санта Сусанна

Карло Мадерно (італ. Carlo Maderno; *1556 , Тічіно, район Луґано — †30 січня 1629, Рим) — римський архітектор, учень свого дядька Доменіко Фонтана.

З його будівель у Римі відомі: фасади церков Сант Андреа делла Валлє, Санта Сусана, що являють собою перші приклади популярних у XVII столітті фасадів з двома або декількома, надбудованими один над одним ордерами, а також - палац Маттеї ді Джові, фонтани на площі святого Петра і частково палаццо Барберіні, закінченого Борроміні та Берніні.

Карло Мадерно увічнив своє ім'я переважно закінченням будівництва (у 1605—1613) собору святого Петра.

Дивіться також статтю: Собор Святого Петра.
Фасад собору Св. Петра від Мадерно

Початковий план Браманте, грецький рівнокінцевий хрест, Карло Мадерно перетворив на латинський подовживши західну частину собору на три гігантські прольоти і спорудивши попереду нього величезні сіни. Фасад собору — також його твір; однак йому не вдалося виконати свій проект повністю: осідання грунту не дозволило побудувати вежі на двох кінцях фасаду як передбачалося, які перерізали б одноманітну лінію аттика і надали б йому велику монументальність і гармонію. Мадерно, звеличуваного за життя, зазнав пізніше суворої і не цілком справедливої критики: не можна не поставити йому в заслугу те, що він встояв проти спільного в його час захоплення екстравагантними і дешевими ефектами і намагався при добудові собору святого Петра йти по стопах Браманте і Мікеланджело, в міру можливості не віддаляючись від строгості і благородства їхніх ідей, якщо це йому і не вдалося повністю, то виною тому не стільки відсутність у нього дарування, скільки час, у який він жив — час майже повного занепаду італійського мистецтва.

[ред.ред. код]

  • Domenico Fontana, Della trasportazione dell'obelisco vaticano et delle fabriche di Nostro Signore Papa Sisto V fatte dal Cavallier Domenico Fontana architetto di Sua Santità, libro primo, Domenico Basa, Roma 1590.
  • Giovanni Baglione, Le Vite de' Pittori, Scultori et Architetti dal Pontificato di Gregorio XIII fino a tutto quello d'Urbano VIII, Roma 1642, 307-309.
  • Lione Pascoli, Vite de' pittori, scultori, architetti moderni, I, Roma 1730, (edizione critica a cura di A. Marabottini, ad vocem, Perugia 1992.
  • Antonino Bertolotti, ad vocem, in Artisti lombardi a Roma nei secoli XV, XVI e XVII, Milano 1882.
  • Giorgio Casella, Il testamento di Carlo Maderno, in Bollettino storico della Svizzera italiana, I, 1926, 32-38.
  • Antonio Muñoz, Carlo Maderno, Roma 1922.
  • N. Cafisch, ad vocem, in U. Thieme - F. Becker (a cura di), Allgemeines Lexikon der bildende Künstler, IV, Leipzig 1929, 529-532.
  • Idem, Carlo Maderno: ein Beitrag zur Geschichte der römischen Barockarchitektur, München 1934.
  • P. Frosini, Carlo Maderno, architetto idraulico, in Strenna dei romanisti, XVI, 1955, 323-325.
  • Ugo Donati, Carlo Maderno, architettoticinese a Roma, Lugano 1957.
  • A. Blunt, The Palazzo Barberini: the Contribution of Maderno, Bernini and Pietro da Cortona, in Journal of the Warburg and Courtauld Institutes, 21, 1958, 256-287.
  • B. Toscano, I Barberini, il Maderno e la Fonte i Piazza, in Spoletium. Rivista di arte, storia cultura, VI, 1959, 20-23.
  • Howard Hibbard: Carlo Maderno and Roman Architecture 1580–1630. London 1971.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]