Палаццо Барберіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фасад Палаццо Барберіні
Сходи Борроміні

Палаццо Барберіні (італ. Palazzo Barberini) — палац (палаццо) сім'ї Барберіні на однойменній площі в східній частині Риму. В наш час[Коли?] тут міститься Національна галерея стародавнього мистецтва.

Будувався на замовлення Маффео Барберіні після того, як той був обраний папою під ім'ям Урбана VIII. У створенні палацу в 1627—1633 рр. брали участь три великих митці — Карло Мадерно, його племінник Франческо Борроміні і нарешті Берніні. За своїм виглядом палац є за стилем ближче до маньєризму, ніж до бароко. Навколо нього вперше в історії папської столиці був розбитий великий сад, згодом знищений. Після смерті Урбана VIII палац був конфіскований до папської скарбниці, але пізніше у 1653 р. повернувся до сімейства Барберіні. Відвідувачів палацу захоплювали: фреска П'єтро да Кортона що вихваляє могутність Барберіні, витіюваті «равликоподібні» сходи Борроміні, антична портлендська ваза, Палестрінська мозаїка і статуя п'яного сатира, а в підвалах — руїни древнього храму Мітри.

З 1949 року палац є у власності держави.

Посилання[ред.ред. код]

Офіційна сторінка Національної галереї


Координати: 41°54′13″ пн. ш. 12°29′25″ сх. д. / 41.90361° пн. ш. 12.49028° сх. д. / 41.90361; 12.49028