Карл-Герман Ліон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл-Герман Ліон
Народився 5 листопада 1911(1911-11-05)
Саарлуї, Саарланд
Помер 2 травня 1994(1994-05-02) (82 роки)
Саарлуї, Саарланд, Німеччина
Учасник Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Авіаційна планка бомбардувальника
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе

Карл-Герман Ліон (нім. Karl-Hermann Lion; 5 листопада 1911, Саарлуї — 2 травня 1994, Саарлуї) — німецький льотчик-ас штурмової авіації, майор люфтваффе вермахту, оберстлейтенант люфтваффе бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1929 році вступив у ВМФ. В 1934 році пройшов льотну підготовку в Німецькій школі повітряних сполучень у Варнемюнде. В 1935 році переведений в люфтваффе і отримав кваліфікацію льотчика-винищувача. В грудні 1935 року зарахований у 2-у ескадрилью 136-ї винищувальної ескадри. В листопаді 1938 року переведений у новосформовану 4-у ескадрилью пікіруючих бомбардувальників 186-ї транспортної групи, яка була оснащена Ju.87B. Навесні 1939 року призначений інструктором училища штурмової авіації в Штральзунді, а потім повернувся в свою колишню ескадрилью. Під час Польської кампанії став відомий як один із найкращих пікіруючих бомбардувальників, йому першому (3 вересня) з пілотів штурмової авіації вдалося потопити ворожий корабель (за цю кампанію він потопив есмінець «Віхер» та мінний загороджувач «Гриф» у порту Гдині, а потім ще 2 мінні тральщики і канонерський човен). У складі штабної ланки 1-ї (штурмової) групи 186-ї транспортної групи брав участь у Французькій кампанії. 9 червня 1940 року на базі групи була сформована 3-я група 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Восени 1940 року під час битви за Британію потопив британський транспорт водотоннажністю 5000 тонн. З травня 1941 року — командир 9-ї ескадрильї 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Брав участь у боях в Середземномор'ї, а згодом в Німецько-радянській війні. З 2 жовтня 1943 року — командир 1-ї групи 101-ї (з 18 жовтня 1943 року — 103-ї) ескадри пікіруючих бомбардувальників, якою він командував до березня 1945 року. Всього за час бойових дій здійснив 680 бойових вильотів. 1 грудня 1959 року вступив у ВПС ФРН. 31 березня 1968 року вийшов у відставку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X