Карл Фердинанд Зон
| Карл Фердинанд Зон | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Karl Ferdinand Sohn | ||||
 | ||||
| Народження |
10 грудня 1805[1][2][…] Берлін, Королівство Пруссія[1] | |||
| Смерть | 25 листопада 1867[1][2][…] (61 рік) | |||
| Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія[1] | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Пруссія | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Дюссельдорфська академія мистецтв і Берлінський університет мистецтв | |||
| Діяльність | художник, викладач університету | |||
| Вчитель | Фридріх Вільгельм Шадоу | |||
| Відомі учні | Richard Freytagd, Elisabeth Baumannd, Leopold Hartmannd, Heinrich Lauensteind, Andreas Müllerd, Отто Менгельбергd, Hugo Bürknerd, Julie von Egloffsteind і Luise von Martensd | |||
| Працівник | Дюссельдорфська академія мистецтв | |||
| Діти | Carl Rudolph Sohnd[4], Paul Eduard Richard Sohnd і Marie Hoffd | |||
| Роботи в колекції | Музей Сюрмондта — Людвіга, Ермітаж, Музей Кунстпаласт, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну і Музей фюрера | |||
|
| ||||
 Карл Фердинанд Зон у Вікісховищі | ||||
Карл Фердинанд Зон (нім. Karl Ferdinand Sohn; 10 грудня 1805, Берлін — 25 листопада 1867, Кельн) — німецький історичний живописець і портретист.
Біографія та творчість[ред. | ред. код]
Навчався в Берлінській академії, потім у приватній майстерні Вільгельма Шадова і, разом з ним в 1826 році переселився в Дюссельдорф. Здійснивши мандрівку до Нідерландів і провівши якийсь час в Італії, повернувся в Дюссельдорф та отримав в 1833 році місце професора в місцевій академії, яке й займав до кінця свого життя. Таким чином він став одним із засновників дюссельдорфського малярського осередку, якому завдячує своїм розвитком більшість сучасних йому представників. Одним з учнів Зона в Дюссельдорфі був відомий художник, який з'єднав в своїй творчості риси романтизму та раннього символізму, племінник філософа Людвіга Феєрбаха — Ансельм Фейєрбах (Anselm Feuerbach, 12 вересня 1829 — 4 січня 1880).
Краса та завершеність композиції, правильність і виразовість малюнка та елегантність кисті — головні переваги його картин, які високо цінувалися в свій час. Його фарби не відрізняються особливою теплотою і блиском, але є вельми гармонійні і дають надзвичайно пластичне враження. З кращих його творів історичної тематики можна назвати: «Рінальдо і Арміда» (1827), «Гілас, якого німфи затягують до води» (1829; в Берлінському національному музеї), «Дві Леонори» (1834), «Ромео і Джульєтта» (1836) і «Лорелея» (1853). Тонка характеристика зображуваних облич і дивовижна витонченість виконання — відмінні якості портретів роботи цього художника. В останні роки життя Зон надавав перевагу в творчості чуттєвому натуралізму, який втілював у численних жіночих портретах.
У Карла Фердинанда Зона було два сина, які теж стали художниками — Пауль Едуард Ріхард Зон (1834—1912) і Карл Рудольф Зон (Carl Rudolph Sohn, 1845—1908), відомий також, як Карл Зон-молодший. Його племінник та учень Вільгельм Зон (1830—1899) також був відомим художником. Його донька Марія (1841—1893) стала дружиною німецького живописця Карла Гоффа.
Роботи Зона знаходяться в колекціях музеїв Німеччини: в Бонні, Кельні, Дюссельдорфі, Франкфурті, Карлсруе, Лейпцигу, Мангаймі, і в музеях Європи — в Лісабоні, Екс-ла-Шапелі, Осло, Познані і Калінінграді.
Література[ред. | ред. код]
- Зон, німецькі художники // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117452963 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Carl Ferdinand Sohn
- ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дисертація проєкту Карл Фердинанд Зон [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
