Карналіт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карналі́т (рос. карналлит, англ. carnallite, нім. Carnallit m, Karnallit m — мінерал класу хлоридів, водний хлорид калію і магнію острівної будови.
Склад: KMgCl3•6H2O.
Містить (%): K — 14,07; Mg — 8,75; Cl — 38,28; H2O — 38,9.
Домішки: Rb, Cs, Li, Tl.
Густина 1,6.
Твердість 3.
Переважно білий або безбарвний.
Блиск на свіжому зломі скляний, на повітрі тьмяніє і стає жирним.
Злом раковистий.
Крихкий.
Дуже гігроскопічний.
Сильно флуоресціює.
Утворюється як хімічний осад морських басейнів. Поширений у верхніх горизонтах соляних родовищ разом з гіпсом, ангідритом, галітом, полігалітом, епсомітом та ін.
На території України є у Передкарпатті. Великі скупчення карналіту відомі в соляних покладах Верхньокамського району (Пермська обл. РФ), Калушського, Стебницького родов. (Україна), Штутгарта (ФРН).
Сировина для одержання калійних солей, добрив, важливе джерело К, Mg, Br. Від прізвища німецького геолога Р.Карналла.
Розрізняють: карналіт бромистий (відміна карналіту, яка містить понад 0,6 % Br).
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3

