К

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літера К
Cyrillic letter Ka.png
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ
Ҕ Ӗ Ҽ Ҿ Ӂ Җ Ӝ
Ҙ Ӟ Ӡ Ӥ Ӣ Ӏ Ҋ
Қ Ҟ Ҡ Ӄ Ҝ Ӆ Ӎ
Ҥ Ң Ӊ Ӈ Ӧ Ө Ӫ
Ҩ Ҧ Ҏ Ҫ Ҭ Ӳ Ӱ
Ӯ Ү Ұ Ҳ Һ Ҵ Ӵ
Ҷ Ӌ Ҹ Ӹ Ҍ Ӭ  
Застарілі літери
Ҁ Ѹ Ѡ Ѿ Ѻ Ѣ ІА
Ѥ Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ        
Літери кирилиці

К — п'ятнадцята літера українського та інших слов'янських алфавітів. Походить від старослов'янської кириличної літери к («ка­ко»), запозиченої з греко-візантійського устав­ного письма.

Історія[ред.ред. код]

В давньоруській і староукраїнській писемностях у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) мало кілька графічних варіантів, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У 16 столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Використання[ред.ред. код]

В сучасній українській мові цією літерою позначають задньоязиковий глухий зімкнений приголосний звук.

Літера буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

У старослов'янській кириличній пи­семності літера К мала числове значення «два­дцять». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «п'ятнадцять». При цифровій нумерації вживається як додат­кова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 10-к і т. д.

Таблиця кодів[ред.ред. код]

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1050 041A 002032 00000100 00011010
Мала 1082 043A 002072 00000100 00111010
ISO 8859-5 Велика 186 BA 272 10111010
Мала 218 DA 332 11011010
KOI 8 Велика 235 EB 353 11101011
Мала 203 CB 313 11001011
Windows 1251 Велика 202 CA 312 11001010
Мала 234 EA 352 11101010

Література[ред.ред. код]