Касетний скандал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Касе́тний сканда́л також Кучмагейт та Плівки Мельниченка — політичний скандал в Україні, що вибухнув після оприлюднення «плівок Мельниченка» восени 2000 року, які свідчать про причетність тодішнього Президента України Л.Кучми та ряду інших високопосадовців та політиків до вбивства журналіста Г. Гонгадзе.

Хронологія подій[ред.ред. код]

28 листопада 2000 року, через два місяці після зникнення Гонгадзе, Олександр Мороз поінформував Парламент і журналістів про те, що він володіє таємними записами розмов Президента Л.Кучми та високопоставлених урядових чиновників, які проливають світло на вбивство Гонгадзе. За словами Мороза, в бесідах, записаних співробітником Служби Охорони Президента Миколою Мельниченком, беруть участь Кучма та його найближчі помічники — Глава Адміністрації Президента Володимир Литвин, Міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та керівник СБУ Л. Деркач, які обговорюють діяльність Гонгадзе і вирішують, як з ним бути. На думку О. Мороза та деяких інших членів Парламенту, ці бесіди дають підставу вважати, що Президент певним чином причетний до зникнення Г. Гонгадзе[1].

Діюча влада рішуче відкидає будь-які звинувачення у причетності до загибелі Г. Гонгадзе та намагається зам'яти конфлікт, проте через місяць більше половини населення України виявляється обізнаними із змістом «плівок Мельниченка».

З 15 грудня 2000 року[2] в Києві починаються акції протесту з нагоди 3 місяців з дня зникнення Гонгадзе [3], які 19 грудня переростають в акцію «Україна без Кучми». Серед очільників акції — Юрій Луценко, Володимир Чемерис, Михайло Свистович[4]. До акції приєдналася також партія «Батьківщина», очолювана Ю.Тимошенко, на бік опозиції стає українська діаспора[5]

2 вересня 2002 року Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України, очолювана Г. Омельченком, розглянувши заяви М. Гонгадзе і М. Мельниченка, дослідивши викладені у них фактичні дані, а також зроблені М. Мельниченком у службовому кабінеті Президента України Л. Кучми аудіозаписи розмов Президента України Л.Кучми з його найближчим оточенням, взявши до уваги висновки експертизи, проведеної компанією «Бек Тек» (США, експерт Брюс Е. Кеніг) та інші зібрані докази, дійшла висновку: наявних доказів достатньо для того, щоб вважати Президента України Л.Кучму, та низку осіб з його найближчого оточення (В.Литвина, Ю.Кравченка, Л.Деркача) співучасниками злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.146 КК України, тобто організаторами викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, «вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою, що спричинило тяжкі наслідки».

На підставі зібраних доказів Тимчасова слідча комісія ухвалила вимагати від Генерального прокурора України С.Піскуна відповідно до ст. 94, 95, 97, 98 КПК України порушити кримінальну справу проти Президента України Л.Кучми, інших названих осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.146 КК України.[6]

Наслідки[ред.ред. код]

Розслідування кримінальної справи про обставини записів Мельниченка і смерть Георгія Гонгадзе залишаються недостатньо з'ясованими, попри масу інформації, про що свідчать численні журналістські розслідування.

Записи Мельниченка, який заявив про наявність доказів, що колишній президент Кучма має бути звинуваченим у зловживанні службовим становищем і незаконних діях, розпорядження посадовим особам МВС, фігурували у кримінальній справі за фактом вбивства Гонгадзе, відкритій проти Кучми 21 березня 2011 р. Український районний суд зобов'язав прокурора про припинення кримінального обвинувачення проти Кучми 14 грудня 2011-го на підставі того, що докази про його причетність до вбивства Гонгадзе, недостатні. Суд відхилив записи Мельниченка як докази.

«Касетний скандал» потяг за собою звільнення голів СБУ та МВС – Деркача і Кравченка[1].

Див. також[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.