Катерина Скарпелліні
| Катерина Скарпелліні | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
29 жовтня 1808[1] Фоліньйо, Папська держава |
| Померла |
28 листопада 1873[1] (65 років) Рим, Королівство Італія[2][3] |
| Поховання | Кампо Верано |
| Країна |
_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | астроном, науковиця |
| Галузь | астрономія[4] і метеорологія[4] |
| Членство |
Accademia dei Georgofilid Московське товариство дослідників природиd |
| У шлюбі з | Erasmo Fabri Scarpellinid |
| Родичі | Feliciano Scarpellinid |
 Катерина Скарпелліні у Вікісховищі | |
Катерина Скарпелліні (італ. Caterina Scarpellini; 29 жовтня 1808, Фоліньйо — 28 листопада 1873, Рим) — італійська астрономка і метеорологиня.
Життєпис[ред. | ред. код]
Катерина Скарпелліні народилася 1808 року у Фоліньйо. Рід Скарпелліні відомий внеском у науку. Найвидатнішим його представником був дядько і хрещений батько Катерини, астроном Фелічіано Скарпелліні[it], який очолював обсерваторію при університеті Сап'єнца, одну з перших у країні[5].
Катерина з ранніх років виявляла інтерес до науки. Живучи поруч з обсерваторією на Капітолійському пагорбі, вона особливо захопився астрономією[6]. Через стать Катерина не могла офіційно вступити до університету, проте дядько навчив її, разом зі своїми студентами в університеті Сап'єнца, поводитися з астрономічними приладами. Під час цих занять Катерина познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, Еразмом Фабрі, який після весілля взяв її прізвище[7].
Від 20-річного віку і до самої смерті Катерина активно займалася наукою. 1847 року вона стала редакторкою журналу Correspondenza Scientifica in Roma, який публікував статті з широкого спектру тем. Від кінця 1880-х років Катерина Скарпелліні очолювала метеорологічну станцію на Капітолійському пагорбі. Шість разів на день вона записувала результати спостережень, які потім публікувалися в Correspondenza Scientifica і в новинному бюлетені Метеорологічного товариства Франції. 1864 року вона опублікувала спільне дослідження з Паоло Перені про хімічний аналіз піску, який випав у Римі в лютому того ж року: сильними вітрами пісок принесено із Сахари. Публікації Скарпелліні астрономічної тематики стосувалися комет і метеорів; 1854 року вона відкрила нову комету. Вона також склала перший в Італії каталог метеорів і була єдиною з астрономів Риму, які спостерігали метеорний потік Леоніди 1866 року. Крім того, Скарпелліні писала статті про періодичність сонячних плям, кілець Сатурна і висловлювала власні гіпотези щодо формування планет і небесної механіки[6].
Крім астрономії, Катерина Скарпелліні цікавилася явищами електрики і магнетизму. 1853 року вона опублікувала статтю про слабкий електричний струм під час м'язових скорочень. Її публікацію про вплив Місяця на землетруси високо оцінили Королівський геологічний інститут у Відні, Імператорське Московське товариство дослідників природи[ru] та інші іноземні товариства. 1872 року Міністерство освіти Італії нагородило Катерину Скарпелліні срібною медаллю за внесок у науку[6].
Катерина Скарпелліні померла 28 листопада 1873 року в Римі. На її честь названо один з кратерів на Венері[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117088560 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://books.google.se/books?id=RhNl22fb5xIC&pg=PA199&lpg=PA199&dq=%22Caterina+Scarpellini%22+october&source=bl&ots=PZmmv9OnPq&sig=gIPJrt2Ev2fICjQN33r0LP_xqIg&hl=sv&sa=X&ved=0ahUKEwiY2PyQsezZAhUCDJoKHWomCqUQ6AEISDAH#v=onepage&q=%22Caterina%20Scarpellini%22%20october&f=false
- ↑ Antenati
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Ladies in the Laboratory II, 2004, с. 199.
- ↑ а б в Ladies in the Laboratory II, 2004, с. 200.
- ↑ Dizionario Biografico degli Italiani, 2018.
- ↑ Gabriela Berti Logan, 2005.
Література[ред. | ред. код]
- Mary R. S. Creese, Thomas M. Creese. [1] — Scarecrow Press, 2004. — P. 199—200. Архівовано з джерела 14 лютого 2022
- Federica Favino. Scarpellini, Caterina // Dizionario Biografico degli Italiani. — 2018. — Т. 91.
- Gabriela Berti Logan. Caterina Scarpellini: Astronomy and Meteorology in Risorgimento Rome // Nuncius. — 2005. — 27 квітня. — С. 189–217. Архівовано з джерела 20 червня 2018. Процитовано 25 березня 2021.
|
![[3]](#cite_note-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q33270056_citetype_Q186165"_data-entity-id="Q106315753">[http://dl.antenati.san.beniculturali.it/v/Archivio+di+Stato+di+Roma/Stato+civile+italiano/Roma/Morti/1873/n+1307-1930+Vol+3+Serie+A/007659885_01971.jpg.html_Antenati]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q106315753]]</div>-3){kind=link}
![↑](#cite_ref-<span_class="wikidata_cite_citetype_Q33270056_citetype_Q186165"_data-entity-id="Q106315753">[http://dl.antenati.san.beniculturali.it/v/Archivio+di+Stato+di+Roma/Stato+civile+italiano/Roma/Morti/1873/n+1307-1930+Vol+3+Serie+A/007659885_01971.jpg.html_Antenati]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q106315753]]</div>_3-0){kind=link}
