Кирманович Володимир Миколайович
| Володимир Миколайович Кирманович | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Народження |
5 листопада 1919 Кобринь | |||||||||||
| Смерть |
5 лютого 2001 (81 рік) Харків | |||||||||||
| Поховання | Міське кладовище № 2 | |||||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||||||
| Рід військ |
 артилерія →  Авіація | |||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||||
| Роки служби | 1940–1974 | |||||||||||
| Звання |
 Полковник | |||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Володимир Миколайович Кирманович (нар. 5 листопада 1919 — 5 лютого 2001) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1945).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 5 листопада 1919 року в місті Кобринь (зараз Кобринський район Брестської області республіки Білорусь) в сім'ї робітника. Білорус. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ. Працював столяром Кобринського міськхарчпромторгу.
У Червоній Армії з 22 вересня 1940 року. У квітні 1942 року закінчив курси молодших лейтенантів.
На фронтах німецько-радянської війни з квітня 1942 року. Був командиром батареї 202-ї танкової бригади (19-й танковий корпус, 51-а армія, 1-й Прибалтійський фронт).
Капітан Кирманович в боях у селища Букайшіс (Добельський район, Латвія) 22 серпня 1944 року з батареєю знищив 6 танків, 2 САУ противника. Коли обслуга однієї гармати вийшла зі строю, Кирманович особисто з цієї гармати знищив ще 2 танки ворога. Займаний артилеристами рубіж був утриманий.
24 березня 1945 року капітану Кирмановичу Володимиру Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7588).
У 1955 році закінчив Військову академію імені М.В.Фрунзе.
З грудня 1955 року по травень 1960 служив командиром батальйону курсантів і помічником по стройовій підготовці начальника Харківського військового авіаційного училища штурманів (ХВАУШ). З 1960 по 1974 роки працював викладачем кафедри тактики ВПС, загальної тактики та бойового застосування засобів ураження в Харківському Вищому військовому авіаційному училищі льотчиків (ХВВАУЛ).
З 1974 року полковник В.М.Кирманович у запасі. Жив у Харкові. Помер 5 лютого 2001 року. Похований у Харкові на кладовищі № 2.
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. – С. 652
| |||||||
- Народились 5 листопада
- Народились 1919
- Померли 5 лютого
- Померли 2001
- Поховані на харківському міському кладовищі № 2
- Радянські артилеристи Другої світової війни
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Полковники (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Уродженці Кобрина
- Герої Радянського Союзу — білоруси