Коломийська цісарсько-королівська гімназія
| Коломийська цісарсько-королівська гімназія Назва на честь: Казимир IV Ягеллончик | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Австро-Угорщина і .svg){kind=small} Польська Республіка[1] |
| Розташування | Коломия |
| 48°31′ пн. ш. 25°01′ сх. д. / 48.517° пн. ш. 25.017° сх. д.Координати: 48°31′ пн. ш. 25°01′ сх. д. / 48.517° пн. ш. 25.017° сх. д. | |
| Засновано | 1875 |
 | |
 Коломийська цісарсько-королівська гімназія у Вікісховищі | |
Коломийська цісарсько-королівська гімназія, або Коломийська державна гімназія — колишній середній навчальний заклад у м. Коломиї (нині районний центр Івано-Франківської области, Україна). Першим керівником закладу був Теодор Білоус, учнями — зокрема, Василь Стефаник, Михайло Павлик, Лесь Мартович.
Історія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. |
У 1861 року відкрили гімназію, у якій навчали німецькою і польською мовами; тільки релігію, українську граматику й читанку — українською мовою. Спочатку винаймали приміщення коло церкви св. Михайла. Від 1871 року гімназія діяла в новозбудованому приміщенні. У навчальному році 1864-65 вчилося 125 українців, 86 поляків, 12 вірмен, 12 євреїв[2].
Першим директором закладу був Теодор Білоус, який не влаштовував поляків, тому вони домоглися його звільнення. Його наступник-поляк сприяв зменшенню числа українців (викладачів, учнів): у 1882 році їх було тільки 35 %[2].
Після встановлення польської влади в анексованій ЗУНР гімназію назвали на честь Казимира IV Ягеллончика (Ягайлончика) — польського короля з литвинської династії Ягайлонів (Ягайловичів).
Люди[ред. | ред. код]
Директори[ред. | ред. код]
Викладачі[ред. | ред. код]
Випускники[ред. | ред. код]
Учні[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://pl.wikipedia.org/w/index.php?title=Gimnazjum_im._Króla_Kazimierza_Jagiellończyka_w_Kołomyi&oldid=56449259
- ↑ а б в Нарис з історії Коломийського ліцею № 1 імені В.Стефаника [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Сторінка Коломийського ліцею № 1 імені В. Стефаника.
- ↑ Лозинський М. Михайло Павлик, його життє i дïяльність [Архівовано 30 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — Відень : Виданнє Союза Визволення Украïни, 1917. — С. 5.
- ↑ Соляр І. Я. Стефаник Василь Семенович [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 852. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- ↑ Герасимова Г. П. Мартович Лесь [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 533. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.