Ягеллони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Герб Ягеллонів

Яґеллони (пол. Jagiellonowie), династія польских королів (1386 — 1572) і Великих князів литовських (1377 — 1572) литовського походження (одна з ліній Ґедиміновичів), першим представником якої був Ягелло, який після одруження з Ядвіґою став польським королем під ім'ям Володислава II (поль. Władysław II).

Головні представники династії:

Володислав Ягайло (бл.1351 — †1434)

Володислав III Варненьчик (1424 — †1444);

Казимир IV Ягеллончик (1427 — †1492);

Ян I Ольбрахт (1459 — †1501);

Александр Ягеллончик (1461 — †1506);

Сигізмунд I Старий (1467 — †1548);

Сигізмунд II Август (1520 — †1572), на якому династія вигасла по чоловічій лінії (1572).

Представники династії Яґеллонів правили також у Чехії (1471-1526) та Угорщині (1440-44; 1490-1526). На Україні часи Яґеллони відзначалися ліквідацією останніх самостійних (удільних) князівств у Великому Князівстві Литовському, приєднанням західних українських земель до Польщі, посиленою полонізаціею, насадженням латинської церкви, розвитком міст на німецькому праві, значним економічним розвитком, дальшим закріпаченням селянства. Бездітний король Сигізмунд II Август Люблінською унією ще тісніше зв'язав українські землі, що входили до складу Великого князівства з польською короною.

[ред.] Галерея

Володислав Яґайло	Володислав III Варненьчик	Казимир IV Ягеллончик	Ян I Ольбрахт
Александр Ягеллончик	Сигізмунд I Старий	Сигізмунд II Август