Комета Енке
 Комета Енке | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Першовідкривач: | П'єр Франсуа Андре Мешен, Кароліна Гершель і Жан-Луї Понс |
| Дата відкриття: | 17 січня 1786[1] |
| Характеристики орбіти | |
| Епоха: | January 7, 2017d[1] |
| Афелій: | 4,093584549756 ± 1,2149E−8 астрономічна одиниця[1] |
| Перигелій: | 0,335901001649 ± 8,6393E−8 астрономічна одиниця[1] |
| Велика піввісь орбіти: | 2,214742775703 ± 6,5732E−9 астрономічна одиниця[1] |
| Ексцентриситет орбіти: | 0,848334079544 ± 3,9087E−8[1] |
| Період обертання: | 1203,8804653234 ± 5,3595E−6 доба[1] |
| Нахил орбіти: | 11,778226315001 ± 6,9448E−6 °[1] |
| Фізичні характеристики | |
| Альбедо: | 0,046 ± 0,023[1] |
Комета Енке (2P/Encke) — короткоперіодична комета (період обертання 3,3 року). Названа на честьЙоганна Франца Енке, який, вивчивши орбіти кількох комет 1786 (2P / 1786 B1), 1795 (2P / 1795 V1), 1805 (2P / 1805 U1) і 1818 (2P / 1818 W1), прийшов висновку, що та сама періодична комета, і обчислив їїорбіту. В 1819 р. Енке опублікував свої висновки і передбачив чергову появу комети в 1822 р. Як і інші комети, комета Енке від проходжень поблизу Сонця поступово руйнується. Діаметр комети за даними космічного апарату «Deep Impact» складав 4,8 км[2]. За іншими даними, з моменту відкриття комета Енке втратила 85 % маси і зараз має діаметр 2 км[3]. 2006 року Георгій Бурба[ru] висунув припущення, що зближення із Сонцем в 2007 році буде останнім в історії комети Енке: запас летких речовин вичерпається, комета перестане випускати газовий хвіст і перетвориться на невеликий астероїд[3]. Подібні припущення висловлювали й раніше: в 1994[4], 2000 і 2004 роках[5]. Однак ці прогнози не підтвердилися. Комета рухається з прискоренням, викликаним реактивною силою викиду з ядра речовини[6][7]. Прискорення зменшується внаслідок виснаження запасів летких речовин в ядрі[6][7].
Існує гіпотеза, що Тунгуський метеорит був уламком комети Енке[8][3].
Астероїд 2004 TG10 може бути фрагментом комети Енке[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ 2P. Архів оригіналу за 9 Лютого 2017. Процитовано 23 Липня 2017.
- ↑ а б в Георгий Бурба (28 ноября 2006). Как сесть на хвост кометы?. журнал «Вокруг света». Архів оригіналу за 5 Травня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.(рос.)
- ↑ Книга рекордов Гиннесса. Пер. с англ. — 1993. — С. 10. — ISBN 5-87087-001-1.
- ↑ Комета Энке. Аванта+. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 23 Липня 2017.
- ↑ а б Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ а б Кометы. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 23 Липня 2017.
- ↑ Kresak, L'. (1978). The Tunguska object - A fragment of Comet Encke. Astronomical Institutes of Czechoslovakia. Astronomical Institutes of Czechoslovakia. 29: 129. Bibcode:1978BAICz..29..129K.
- ↑ Porubčan, V.; Kornoš; Williams; Kornoš; Williams (2006). The Taurid complex meteor showers and asteroids. Contributions of the Astronomical Observatory Skalnaté Pleso (англ.). 36: 103—117. arXiv:0905.1639. Bibcode:2006CoSka..36..103P.
|
Це незавершена стаття про комету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
