Король-Кардинал Енріке I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Енріке I
17- Rei D. Henrique - O Casto.jpg
17-й король Португалії та Алгарве
Король Португалії
Правління 4 серпня 1578 - 31 січня 1580
Попередник Себастьян I
Наступник Антоніо I
Біографічні дані
Імена Henrique\ O Casto
Дата народження 31 січня 1512(1512-01-31)
Лісабон, Португалія
Дата смерті 31 січня 1580(1580-01-31) (68 років)
Алмейрім, Португалія
Місце поховання Жеронімуш, Лісабон, Португалія
Династія Авіська династія
Батько Мануел I
Мати Марія Арагонська
Shield of the Kingdom of Portugal (1385-1481).png

Енріке I (1578-1580) — 17-й король Португалії, прозваний Цнотливим ( O Casto), походив з Авіської династії. Був сином короля Мануеля I. На час малолітства короля Себастьяна виконував обов'язки регента — 15621568. При цьому був кардиналом, архієпископом Лісабону, єпископом Евори та Браги. На час мароканського походу Себастьяна знову виконував обов'язки правителя. Став королем після Себастьяна. Король з 1578 року. Деякий час робив спроби знайти дружину, але внаслідок протидії Філіпа II, ці намагання не мали результату.

Біографія[ред.ред. код]

Будучи наймолодшим братом короля Жуана III, мав незначні шанси на престол. Тому Енріке вибрав духовну кар'єру, в тому числі для того, щоб відстоювати інтереси Португалії в Католицькій Церкві, де домінувала Іспанія. Він швидко став архієпископом Браги (1538 рік), архієпископом Евори (1545 рік) та великим інквізитором (1539 рік) перед отриманням кардинальського капелюха у 1545. У 1564 Енріке став архієпископом Лісабона та примасом Португалії. Енріке спробував залучити єзуїтів в Португалію ТА активно використовував їх у колоніальній політиці.

Енріке I

Починаючи з 1557 року, Після смерті брата, був регентом при своєму двоюрідному онукові Себастьянові I, потім змінив його на престолі після сумно відомої Битві при Елькасер-Кебірі 1578 року.

Енріке склав з себе сан та намагався одружитися, як останній представник династії отримав престол Португалії. Він вирішив відмовитися від духовних титулів і одружитися, щоб якось продовжити Авіську династію, однак папа римський Григорій XIII, який підтримував Габсбургів, не звільнив його від священицьких клятв. Король-кардинал помер в свій вісімдесятий день народження, не призначивши Регентську Раду, яка могла би вибрати наступника на трон. Цією ситуацією скористався король Іспанії Філіпа II, який був одним з найбільш бажаних претендентів на португальський престол. У листопаді 1580 Філіп направив до Португалії герцога Альба для захоплення влади силою. В результаті Лісабон незабаром був захоплений, Філіп був обраний королем Португалії за умови, що Королівство Португалія та його закордонні території не стануть іспанськими областями. Філіпа II правил Португалією під ім'ям Філіп I.

Родина[ред.ред. код]

Не був одруженим

Джерела[ред.ред. код]

  • Rebelo da Silva F. Historia de Portugal nos seculos XVII e XVIII. Lisboa. 1971. Vol. 1