Космач (Косівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Космач
Kosmch s.png Kosmch h.png
Герб Прапор
У Космачі, липень 2006 року
У Космачі, липень 2006 року
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада Космацька сільська рада
Код КОАТУУ 2623684001
Основні дані
Засноване 1412
Населення 6054
Площа 84,309 км²
Густота населення 71,81 осіб/км²
Поштовий індекс 78640
Телефонний код +380 03478
Географічні дані
Географічні координати 48°20′01″ пн. ш. 24°49′08″ сх. д. / 48.33361° пн. ш. 24.81889° сх. д. / 48.33361; 24.81889Координати: 48°20′01″ пн. ш. 24°49′08″ сх. д. / 48.33361° пн. ш. 24.81889° сх. д. / 48.33361; 24.81889
Водойми Пістинька
Місцева влада
Адреса ради 78640 Івано-Франківська область, Косівський район, с.Космач , тел. 5-72-19
Карта
Космач (Україна)
Космач
Космач
Космач (Івано-Франківська область)
Космач
Космач
Будинок у с. Космач
Михайло Дідишин на порозі заснованого ним у 1970-х роках музею Олекси Довбуша
Kosmach Cerkva1.jpg

Косма́ч — село Косівського району Івано-Франківської області, одне з найдавніших поселень Гуцульщини, розташоване на річці Пістиньці.

Перша письмова згадка про село датується 1412 роком. У селі було відкрито першу на Гуцульщині читальню «Просвіти». Тут і були відомі в Галичині підприємства видобутку озокериту.

Серед гуцульських сіл — Космач найбільше; один із центрів мистецтв та ремесел Гуцульщини. Одне з найбільших за кількістю населення та найбільше за площею село в Україні. У селі діють сім загальноосвітніх шкіл та школа мистецтв.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про Космач датується 1412 роком. Науковці стверджують, що село отримало назву від вигляду першого поселенця, який мав космате волосся. Народні легенди оповідають, що першим мешканцем Космача був чоловік, який називався Космачук. Десь під кінець XIII ст. прибув у гори один чоловік із жінкою та сином. Згадана родина втекла зі Снятина, бо чоловік посварився з паном і заслужив велику кару. Щоб уникнути її, сім'я мала переховуватись у Карпатах, і вибрала місце, де збігалися три річки в одну. Таким чином тут, між горами, поселилися перші мешканці, які називались Іван, Анна та їх син Іванко. Саме цього першого жителя називали Іван Косматий. Чи він мав таке прізвище, а чи від того, що він мав велике кучеряве волосся — цього літописець не міг з'ясувати, проте син першого мешканця звався Іван Космачук. Існує думка, що від цього і пішла назва Космач. Другий поселенець утік з Молдавії, теж за якийсь вчинок. Мандруючи по горах, натрапив на першу оселю Косматого Івана. Цей молдован назвав себе Діорді, жінку звали Єлена, дочку Ганна.

Він поселився перший раз на горі, яку назвав «Сиглін», але скоро покинув своє помешкання, бо тут не було річки. Діоді з родиною поселився на гарному горбочку біля річки, та назвав цей горбок «Мончіль». Ще в одній легенді говориться, що першими поселенцями Космача були молоді купці з Італії. Їздили вони до Київської Руси через Карпати. Між стрімкими горами, серед землі смерекових лісів, збудували вони хатинку, в якій зупинялися на нічліги тому, що довкола не було ні міст, ні сіл. Одного разу двоє сміливців Джульєта і Нікос залишилися зимувати в горах. Наступного літа купці знову їхали до Києва і завітали на відпочинок до своїх краян і були здивовані, що вони вижили в таких суворих обставинах. До того ж у них народилися двійнята, які дістали поетичні назви Акра і Грегіт. В їх честь залишились назви вершин. До молодого подружжя приєдналося ще кілька відважних і в карпатських горах появилося поселення, яке назвали Завоєли, тобто місце, яке люди відвоювали (завоювали) від природи для свого села.

Космач і Олекса Довбуш[ред.ред. код]

У селі загинув легендарний ватажок опришків Олекса Довбуш: тут поставлено йому пам'ятник, а Михайло Дідишин на своєму подвір'ї збудував музей Довбуша. Справу Довбуша, який і організував загін опришків із космацьких гуцулів, щедро жертвував на будову та й сам брав участь у будівництві в Космачі церкви святої Параскевії, — продовжував уродженець Космача Федір Бойчук. У Космачі згодом значних поневірянь зазнали віруючі греко-католики: було спалено церкву Преподобної Параскевії.

МУЗЕЇ КОСМАЧА[ред.ред. код]

Історико-краєзнавчий музей Хата-музей, де знаходиться приватна колекція Любові Варцаб'юк. Експозиція розміщена в трьох залах. Перша кімната розповідає про історію села Космач з сивої давнини. Зібрані матеріали про побудову церков; товариства, які тут діяли; фотодокументи О. Новаківського. Наступна експозиція присв'ячена життю та діяльності патріарха Володимира, в миру — Василя Романюка. Він у 1968-1972 рр. служив у церкві Петра і Павла. Історія Космацьких церков та церкви села Акришора. Представлені ікони, церковні речі. Є куток, присвячений В. Чорноволу, який був хрещений патріархом Володимиром та документи про шестидесятників, що приїжджали у Космач. В третьому залі представлена експозиція сучасного космацького одягу і ткацтва. Також зібрана колекція писанок, предметів побуту.

Музей Довбуша У селі відкритий унікальний музей О. Довбуша, заснований на колекції збирача й фотографа Михайла Дідишина. Музей працює в тій самій старій хаті, де отаман опришків був смертельно поранений.

Космач за радянської влади[ред.ред. код]

У 1939 році Космач, як і всю Галичину, захопила Червона армія, сталінські репресії відбилися на долі сотень космачан. У Космачі в роки Другої світової війни міцно закріпилися сили Української Повстанської Армії. Взимку 1944–1945 років у Космачі було розташовано дев'ятнадцять сотень УПА. В 1944 році було проголошено Космацьку незалежну республіку.

Післявоєнні часи[ред.ред. код]

Після закінчення війни сотні космачан опинилися на еміграції в Канаді, США, Бразилії, Венесуелі, Великій Британії, Німеччині, Франції, Австралії і в концтаборах Росії та Казахстану. У концтаборах відбували строки жителі Космача: Петро Палійчук з родиною, Василь Пожоджук, Юра Линдюк, Параска Боб'як, Петро Варцаб'юк, Олекса Костюк, Олена та Іван Мохначуки, Марія Варцаб'юк, вчителька з Завоєлів Анна Никорович, Параска Вагелюк, Іван Карп'юк з родиною і десятки-десятки інших. Тут було арештовано і вивезено на каторгу історика Валентина Мороза, а згодом і космацького священика о. Василя Романюка. Отця Василя Романюка — вже після звільнення з ув'язнення — було висвячено в Космачі на владику Ужгородського і Хустського. А невдовзі єпископ Володимир Романюк був обраний Патріархом Київським і всієї Руси-України.

Відомі люди[ред.ред. код]

Історія Космача тісно пов'язана з біографією Олекси Новаківського, Михайла Мороза, Григорія Смольського, Святослава Гординського, Едварда Козака, Степана Луцика, Ольги Рем, Антона Мороза, Мирона Левицького, Філарета Колесси, Ірини Вільде та інші. Тут працювали брати-різьбярі Боб'яки Василь та Юра.

Перша жінка доктор мистецтвознавства на теренах Гуцульщини — Никорак Олена Іванівна, народилася в с. Космач, проживає у Львові.

Спорт[ред.ред. код]

З 1999 року в с. Космач успішно діє відділення боротьби дзюдо (тренер Боб'як Дмитро Іванович-майстер спорту України). Найкращі вихованці — призери першості України: Гаврилюк Богдана, Вінтоняк Василь, Рибчук Юрій, Рибчук Анатолій.

В 70-х рр в селі діяла секція вільної боротьби, тренер — Кравчук Дмитро Дмитрович (зараз суддя національної категорії). Найкращі борці вільного стилю-призери першості України: Зварич Василь, Палійчук Василь, Кушнірчук Петро та інші. Лижні перегони — призер першості України Горганюк (тепер Данилів) Ганна Дмитрівна. Футбол — призер першості України — Боб'як Микола Миколайович.

Культура[ред.ред. код]

Роп'яник І.О. «Весна в Космачі», 2009 рік

На Першому міжнародному з'їзді писанкарів у 1992 році було прийнято ухвалу, в якій наголошувалося: «З'їзд також звертається до відповідних служб президентської адміністрації Івано-Франківської області з проханням сприяти відкриттю в с. Космач Косівського району Школи українського народного мистецтва з розширеною спеціалізацією — „писанкарство“, „вишивка“, „ткацтво“».

У 1990 році, коли в Україні спостерігалося піднесення руху за перебудову, гуцули Космача стали в живий ланцюг на трасі «Житомир—Київ» у День злуки всіх українських земель. До цього хор космацької церкви Петра й Павла співав Службу Божу у Володимирському соборі в Києві. Коли сталася трагедія в Чорнобилі, космацький народний ансамбль пісні і танцю їздив туди з концертами для ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Численні делегації космачан брали участь у роботі Першого всеукраїнського конгресу писанкарів (1992 р.), представляли мистецтво Космача на багатьох етнографічних ярмарках, фестивалях і виставках декоративно-прикладного мистецтва. Космач відомий всьому світові своїми писанками, вишивками, народною ношею, звичаями та обрядами, майстрами музичних інструментів… Сьогодні в Космачі працює кілька сотень майстрів декоративно-прикладного мистецтва, історико-краєзнавчий музей.

Космацька сільська рада[ред.ред. код]

Сільський голова Пожоджук Дмитро Онуфрійович(освіта вища, позапартійний). Дата обрання головою 01.11.2010 року. Загальний склад ради 34 депутати. Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2012 року у справі №0910/2011/2012 сільський голова Пожоджук Д.О. за порушення встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди(корупція) у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 172² ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Пожоджук Д.О. в судовому засіданні пояснив, що визнає протиправність вчиненого ним правопорушення, в подальшому зобов'язується неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства та просить суворо не карати.(Єдиний державний реєстр судових рішень)

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.