Которович Геннадій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Которович Геннадій Іванович (23 січня (5 лютого) 1916, Росія або Грубешівський повіт — 30 листопада 1964, Мюнхен, Німеччина) — український журналіст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син українського православного священика з-під Грубешова[1], швагер полковника Якова Гальчевського[2], стрийко відомого музиканта Богодара Которовича[3].

До 1939 року мешкав і працював у Варшаві — сеймовий (парламентський) кореспондент газети Polityka[1], кореспондент газети «Діло»[4]. У цей час був близьким до Єжи Ґедройця[1].

Під час Другої світової війни жив у Берліні[5].

Після війни — редактор незалежного тижневика «Неділя» (Ашафенбурґ, Західна Німеччина).

Похований, за однією версією, у Німеччині, за іншою — в Роттердамі, поруч із могилою Є.Коновальця[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Україна молода. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 17 серпня 2013.
  2. Яків Гальчевський. З воєнного нотатника. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 серпня 2013.
  3. а б Богодар: український геній — зі скрипкою Паганіні // Сім'я і Дім (Луцьк)[недоступне посилання з липня 2019]
  4. Діло, ч. 179, 16.08.1938. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 17 серпня 2013.
  5. Український тиждень, 12.12.2008. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 17 серпня 2013.

Література[ред. | ред. код]