Ашаффенбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ашшафенбург
нім. Aschaffenburg
Герб
Ашшафенбургнім. Aschaffenburg
Основні дані
Країна Німеччина Німеччина
Регіон Нижня Франконія
Населення 68 678 осіб (31 грудня 2010)
Густота населення 1 099 осіб/км²
Географічні координати 49°58′00″ пн. ш. 9°09′00″ сх. д. / 49.96667° пн. ш. 9.15000° сх. д. / 49.96667; 9.15000Координати: 49°58′00″ пн. ш. 9°09′00″ сх. д. / 49.96667° пн. ш. 9.15000° сх. д. / 49.96667; 9.15000
Міська влада
Ашшафенбургнім. Aschaffenburg (Земля)
Ашшафенбургнім. Aschaffenburg
Ашшафенбург
нім. Aschaffenburg

Аша́ффенбурґ (від нім. Aschaffenburg) ) — містечко, регіональний центр Нижньої Франконії, частини Баварії. Ашаффенбурґ розташований на річці Майн у західній частині гір Шпессарт. Має приблизно 64 тисячі мешканців.

Історія заснування[ред.ред. код]

Історія містечка сягає 5 століття нашої ери, коли Ашаффенбурґ мав назву Цівітас Аскафа. У 982 Ашаффенбурґ стає єпископським містом, належить монастирю Майнц, а від 1814 — Баварії. Це мальовниче старовинне місто, яке відбудувалося після 2-ї світової війни і має чимало індустріальних і торгівельних установ та підприємств.

Табір переміщених осіб і українська громада[ред.ред. код]

Від 1945 в Ашаффенбурзі перебували понад 7 тисяч українців у 4 таборах переміщених осіб[1]:

  • Pionier Kaserne (Піонір казерне) — 2000 мешканці (1946–1949)[2]
  • Artillerie Kaserne (Артелері казерне) — бл. 2000 мешканці (1945–1949)[3]
  • LaGarde Kaserne (Ляґарде казерне) — 1700 мешканці (1945–1949)[4]
  • Bois Brulé Kaserne (Буа-Бріле казерне) — 1500 мешканці (1946–1949)[5]

У листопаді 1945 відбувся з'їзд української еміграції з трьох окупаційних зон — англійської, французької та американської, на якому було створено Центральне представництво української еміграції як самоуправну і допомогову установу українців із завданнями:

  • репрезентувати еміграцію в усіх сферах життя, крім політичної, і координувати діяльність допомогових та інших громадських організацій;
  • дбати про правову, духовну й матеріальну допомогу та опіку;
  • сприяти переселенню українців за межі Німеччини і дбати про створення відповідних умов їхнього життя у країнах нового поселення;
  • співпрацювати із закордонними українськими та іншими допомогаючими організаціями й установами, зокрема міжнародними організаціями для біженців.

В Ашаффенбурзі розміщувалось Представництво української еміграції краю Гессен; 29-30 березня 1947 відбувся 2-й з'їзд Об'єднання українських жінок; 25-26 серпня 1947 проходив з'їзд УАПЦ, на якому православні віруючі розкололися на два табори: УАПЦ соборноправна і УАПЦ під проводом митрополита Полікарпа.

Після перенесення українського осередку зі Швайнфурта в Ашаффенбурґ продовжував виходити щотижневик «Неділя». У таборах діяли дитячі садки, народні школи, фахові курси, драматичні гуртки, хори, оркестри, бібліотеки, кооперативи, 10 громадських організацій, 8 парохій та 6 церковних братств. Функціонували спортивні товариства «Січ», потім «Запоріжжя» та «Пролом», об'єднані згодом в УСТ (Ашаффенбург). У таборі Ляґарде діяла українська гімназія. 1948 року в Ашаффенбурзі була заснована політична партія ліберального спрямування Союз Земель Соборної України.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Книш З. На порозі невідомого (спогади від 1945 року). Париж, 1955;
  • Fischer W. 1000 Jahre Stadt Aschaffenburg. [Б. м.], 1958;
  • Зеленецький О. На громадській ниві: (До 25-ліття Центр. представництва укр. еміграції в Німеччині). Мюнхен, 1972;
  • Stadtmuller A. Die Zerstorung und der Wiederaufbau Aschaffenburgs. [1973];
  • Wolfert A. F. Aschaffenburger Wappenbuch. [1983];
  • Маруняк В. Українська еміграція в Німеччині і Австрії по другій світовій війні. Т. 1, 2. Мюнхен, 1985-98;
  • Шарка Б. На громадській ниві: З діяльності Центр. представництва укр. еміграції в Німеччині (1968–1987). Мюнхен, 1988.
  • В. С. Леник, Л. І. Рудницький Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 820