Кременчуцька гімназія № 12 (Кременчук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кременчуцька гімназія № 12
Тип гімназія
Країна  Україна
Розташування Кременчук
49.13414507118453, 33.44599506492514
Засновано 1991
Директор Носкін В'ячеслав Олександрович
Учителі 71
Учні 1094 (2022-2023 н.р.)
Мова навчання українська
Адреса Полтавська область, Кременчук, вул. Володимира Великого, 52
Сайт kr12.org.ua

Кременчу́цька гімназія № 12 — гімназія № 12, розташована у Кременчуці, на Молодіжному.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво ЗОШ № 12 було розпочато в липні 1989 року та закінчено в серпні 1991 року. Школа № 12 відкрилася 1 вересня 1991 року. Комплекс школи побудований на основі типового проєкту на 30 класів (1176 учнів). Але за парти сіло 1852 учні, які утворили 64 класи. Школа працювала у дві зміни з 7:30 до 19:30. У підготовці школи до навчального року брали участь учительський колектив, учні, їхні батьки, працівники шефського колективу Кременчуцького нафтопереробного заводу[1].

Директором школи був призначений Сергій Васильович Івановський. Перший колектив середньої школи № 12 налічував 49 вчителів середньої та старшої школи, 21 вчителя початкової школи та 10 вихователів ГПД[1].

У 2003 році школа увійшла до національної мережі шкіл сприяння здоров'ю (наказ МОН та МОЗ України № 491/236 адм. від 23.07.2003 р.)[1].

У 2006 році школа стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «100 найкращих шкіл України» в номінації «Школа здоров'я»[1].

У 2008 році педагогічний колектив школи став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Громадське визнання — 2008» у номінації «Найкращий досвід»[1].

У 2008 році школа увійшла до літопису сучасної освіти і науки «Флагман сучасної освіти України» і нагороджена пам'ятним знаком «За вагомий внесок у розвиток освіти і науки України»[1].

На 1 вересня 2010—2011 навчального року в школі налічується 35 класів, навчається 1005 учнів, працює 63 педагоги, серед яких 3 вчителі — методисти, 7 — старших вчителів, 30 — спеціалістів вищої кваліфікаційної категорії[1].

За час роботи школу закінчило приблизно 3000 учнів. 63 учні закінчили школу із золотою медаллю, 23 — із срібною медаллю[1].

Матеріально-технічна база[ред. | ред. код]

Для забезпечення навчально-виховного процесу база школи складається з:

  • 34 навчальних кімнати
  • 2 майстерні з обробки металу та дерева
  • 2 кабінети Інформатики та ІКТ
  • 2 кабінети української мови та літератури
  • кабінет основ безпеки життєдіяльності та цивільної оборони
  • кабінет світової літератури
  • кабінет англійської мови
  • кабінет німецької мови
  • кабінет математики
  • кабінет біології
  • кабінет географії
  • кабінет хімії
  • кабінет Євроклубу
  • кабінет ЛФК
  • кабінет музичного мистецтва
  • спортивна зала
  • актова зала
  • тренажерна зала
  • басейн
  • кабінет психолога
  • медичний кабінет
  • їдальня та буфет
  • кімнати психологічного розвантаження
  • кабінет стоматолога
  • музею бойової слави
  • методичний кабінет

Профільне навчання[ред. | ред. код]

Профільне навчання у 10—11-х класах здійснюється за такими напрямами:

  • природничо-математичний напрям — біолого-фізичний профіль.
  • технологічний напрям — технологічний профіль..

Здобутки[ред. | ред. код]

У 2003 році школа увійшла до національної мережі шкіл сприяння здоров'ю (наказ МОН та МОЗ України № 491/236 адм. від 23.07.2003 р.). У 2006 році — школа стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «100 найкращих шкіл України» у номінації «Школа здоров'я». У 2008 році педагогічний колектив школи став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Громадське визнання — 2008» у номінації «Найкращий досвід». 2008 року школа увійшла до літопису сучасної освіти і науки «Флагман сучасної освіти України» і нагороджена пам'ятним знаком «За вагомий внесок у розвиток освіти і науки України».

Шкільний музей[ред. | ред. код]

Шкільний військово-історичний музей, Кременчук
Файл:Військово-історичний музей Кременчуцької гімназії № 12.jpg
Тип школа
Країна  Україна
Розташування UKR, Кременчук, Кременчуцька гімназія № 2 (Кременчук)
Адреса 39622 Volodymura Velukogo Str, 52
Засновано 1991
Відкрито 5 травня 2009
Сайт sites.google.com/site/12muzej

У школі працює військово-історичний музей, присвячений військовій історії України ХХ століття. Робота по створенню музею збіглася з участю колективу школи у Всеукраїнській історико-краєзнавчій акції «Шляхами подвигу і слави», що проводилася у 2009 році.

Учнівським та педагогічним колективом навчального закладу був створений пошуковий загін, що досліджував бойовий шлях 97-ї гвардійської стрілецької Полтавської дивізії у німецько-радянській війні.

Працюючи з архівами, пошуковці виявили дані про ветерана цієї дивізії — Полозова Анатолія Нестеровича. Так розпочалося листування між колективом школи та ветераном. У дарунок школі він надіслав декілька книг, зокрема з історії 97-ї Полтавської стрілецької дивізії, що виявилися неоціненним джерелом у дослідницькій роботі. Саме Анатолій Нестерович Полозов разом з іншими ветеранами міста урочисто відкрив музей в травні 2009 року.

Спільними зусиллями колектив школи виготовив виставкове обладнання, оформили стенди.

Усі експонати музею класифіковано за розділами, експозиції естетично оформлені.

Відділи музею[ред. | ред. код]

Музей має чотири відділи.

У першому відділі «Історія створення 97-ї Полтавської стрілецької дивізії» містяться світлини, документи, експонати, стенди, які розповідають про формування дивізії в місті Ставрополі у 1941 році.

У другому відділі «Бойовий шлях 97-ї гвардійської стрілецької дивізії у 1941—1945 роках. Визволення Кременчука» містяться матеріали, що розповідають про нелегку бойовий шлях дивізії від Ставрополя до Праги.

У третьому відділі «Військове спорядження воїнів під час Другої Світової війни» зберігаються рідкісні експонати: зброя часів німецько-радянської війни, залишки снарядів, мін, радянські та німецькі каски, гільзи, інше.

Четвертий відділ музею має назву «Кременчука слава, гордість та безсмертя» та присвячена Революції Гідності, подіям на сході країни, героям, які віддали життя за Україну та бійцям-учасникам АТО.

Галерея[ред. | ред. код]

  • Військове спорядження в часи Другої світової війни
    Військове спорядження в часи Другої світової війни
  • Відділ 4. Кременчука слава, гордість та безсмертя!
    Відділ 4. Кременчука слава, гордість та безсмертя!
  • Степан Усс, що загинув в зоні АТО 2014 року.
    Степан Усс, що загинув в зоні АТО 2014 року.

Гімн[ред. | ред. код]

Для школи був написаний гімн (слова — А. Канівець, музика — А. Стробикіна)[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и Про школу. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 12 вересня 2020.
  2. ↑ Офіційний сайт школи. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 22 квітня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]


Кременчук Це незавершена стаття про Кременчук.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кременчуцька_гімназія_№_12_(Кременчук)&oldid=39615613