Кречет

Falco rusticolus

Кречет (Falco rusticolus) — найкрупніший вид соколів, що водяться на крайній півночі Старого і Нового Світу. В Україні це рідкісний залітний птах. Кречети близькі між собою за зовнішнім виглядом і розрізняються головним чином за забарвленням, яке притому дуже сильно варіює, як за віком, так і місцем походження. Вид поділяється на кілька підвидів, але цей поділ непослідовний і не є визнаним більшістю дослідників. Від інших соколів кречети відрізняються дуже великим розміром (довжина тіла близько 60 см), відносно довгим, круто зігнутим дзьобом, опереною на 2/3 цівкою і відносно довгим хвостом.

Особливості біології

Кречети водяться переважно на обривистих, скелястих морських берегах, особливо поблизу від пташиних «базарів», літають дуже швидко, роблячи часті удари крилами і рідко парять (окрім часу перельоту або періоду розмноження), харчуються влітку головним чином морськими птахами, взимку гірськими тетеруками, а також куріпками, зайцями та іншими невеликими птахами і ссавцями. Гніздяться в западинах у скелях, займаючи залишене гніздо круків або віднімаючи його або роблячи його самостійно, іноді селяться і на деревах; гніздо вистилається гілками і травою, кладка складається з 4 яєць.

Кречет і людина

У середні віки кречети високо цінувалися як мисливські птахи для соколиного полювання. Кречетів використовують у якості ловецьких птахів, та поділяються на білих кречетів — кращих і найцінніших, ісландських кречетів, норвезьких або звичайних («сірих») кречетів і червоних кречетів — що нині дуже цінуються в Бухарі, Хіві, Киргизьких степах, Алжирі, Ірані і Індії, а в колишній час також у Франції, Англії. Кречети відносяться до ловецьких птахів високого польоту, причому скидаються на здобич — «б'ють» її зверху, іноді схоплюючи її кігтями і відносячи з собою або ж тільки вбиваючи силою удару.