Крутишин

Крутишин — колишній хутір в Україні на території сучасної Березівської сільської громади Шосткинського району, Сумської області.

село Крутишин
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Шосткинський
Громада	Березівська
Основні дані
Засноване	XVIII ст.
Колишня назва	хутір Крутишинський, хутір Середній
Населення	хутір ліквідовано
Катойконіми	крутишинці
Географічні дані
Географічні координати
Середня висота над рівнем моря	160 м
Водойми	Есмань
Місцева влада

Географія

Хутір Крутишин був розташований на річці Есмань за 17 км від витоку. Через 3,5 км вздовж річки знаходиться село Курдюмівка, в іншому напрямку проти течії через 3 км розташований колишній хутір Каплиця. На відстані 3 км південно-західніше від хутора знаходиться село Кушкине, через 4 км у південно-східному напрямку розташоване село Землянка, у північно-східному напрямку через 4 км знаходиться село Гута. Місце колишнього хутора оточене великим лісовим масивом (дуб, сосна, береза).

Місцевість є рівнинною та вираженою водно-ерозійними(балки, річкові долини), денудаційними(вали) та антропогенними(карʼєри) впливами.

На території колишнього поселення розташовується гребля через річку Есмань. Територія є багатою на поклади глини та каменю.

Історія

Уперше в письмових згадках хутір зʼявляється у праці українського історика та архівіста Павла Федоренка, присвяченій опису населених пунктів Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 років. У документі поселення фігурує під назвою Крутишинський хутір та описується як володіння Івана Туманського, члена Другої Малоросійської колегії та пізніше статського радника. Хутір складав собою 5 хат та постоялий двір з трьох покоїв, на річці Есмані розташовувався водяний млин з валяльнею. Наголошується також, що у хуторі виробляли вино та продавали на ярмарках у таких містах та селах, як: Гадяч, Городище, Прилуки, Дейманівка, Густиня.

Пізніше місцевість згадується у контексті викупу каменоломні та 220 га лісу в поміщика Віктора Забіли у 1838 році задля розбудови Шосткинського порохового заводу. Також з білого каменю, що видобувався на крутишинських карʼєрах, вимощували бруківку для транспортної системи підприємства.

У 1866 році хутір складався з восьми дворів, де мешкало 29 осіб, серед яких 17 жінок та 12 чоловіків. Поряд на лівому березі річки Есмань також розташовувася хутір Красний(Суденко), де були 7 дворів та винокурня, північніше від Крутишина на правому березі знаходився одноосібний хутір Туманського.

Під час першого перепису населення СРСР у 1926 році згадується, що хутір складався з чотирьох дворів, де мешкали 22 особи, серед яких 11 жінок та 11 чоловіків, за національністю усі були українцями.

У роки першої пʼятирічки було прокладено вузькоколійну залізничну гілку до каменоломень на Камʼяній горі, що розташовувалася біля Крутишина. Камінь добували примітивним способом: молотками, ломами та вибухівкою, а потім первинно оброблену сировину вивозили у Вороніж залізничним або гужовим транспортом.

27 серпня 1941 року в урочищі Крутишине неподалік від хутора був сформований партизанський загін, який вже у листопаді брав участь у своїх перших боях з німецькими окупантами, очолив загін Кузьма Трало. В честь діяльності партизанів було поставлено памʼятний знак на місці формування загону.

8 березня 1942 року в місцевості біля Есмані була проведена антипартизанська каральна акція німецьких військ, у ході якої було спалено село Гута, хутір Каплиця та Теребеньки. Доля жителів Крутишина під час тих подій невідома.

У 1967-1971 роках хутір Крутишин був знятий з обліку в звʼязку з переселенням жителів.