Кунтий Євген Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кунтий Євген Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 30 квітня 1990(1990-04-30)
с.Василівка
Березанський район
Миколаївська область
Смерть 11 липня 2014(2014-07-11) (24 роки)
с.Зеленопілля
Свердловський район
Луганська область
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Євге́н Олекса́ндрович Кунтий (30 квітня 1990; с. Василівка Березанський район — 02014-07-1111 липня 2014; Зеленопілля, Свердловський район, Луганська область) — український військовик, старший солдат, кулеметник протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Євген Кунтий 30 квітня 1990 року в селі Василівка Березанського району Миколаївської області. Закінчив загальноосвітню школу села Красне Березанського району Миколаївської області, а потім — ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» міста Сокаль Львівської області.

Проживав у місті Червоноград Львівської області.

Навесні 2014 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 24-й Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).

З літа 2014 року Євген брав участь у антитерористичній операції на сході України.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Луганської області приблизно о 4:30 ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блокпост українських військ, внаслідок обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Євген Кунтий[1].

Євген Кунтий був похований 19 липня 2014 року на цвинтарі села Василівка Березанського району Миколаївської області.

Без Євгена лишились мати, два брати і сестра.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно)[2].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У селі Красне Березанського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Євген Кунтий, йому відкрито меморіальну дошку[3].

Меморіальна дошка у Сокальському професійному ліцеї

6 грудня 2021 року в ДПТНЗ “Сокальський професійний ліцей” освятили пам‘ятну дошку випускникам ліцею, які загинули в зоні АТО Ігорю Білику, Євгену Кунтому, Андрію Костенецькому та Ігорю Упорову.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Терористи з «Градів» обстріляли 79-ту і 24-ту бригади сил АТО: 19 загиблих. Втрати за добу — 23. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  2. Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  3. Кунтий Євген Олександрович. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 20 грудня 2015.
  4. Меморіальні дошки Героям у ЗПТО Львівщини. Сайт пам'яті (укр.). 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]