Сокаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сокаль
Sokal coats of arms.png Flag of Sokal.png
Герб Сокаля Прапор Сокаля
Сокальська ратуша
Сокальська ратуша
Сокаль
Сокаль на мапі України
Сокаль на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Сокальський район
Код КОАТУУ 4624810100
Перша згадка 1377 року
Магдебурзьке право 1424
Статус міста з 1462 року
Населення 25145 (01.01.2011)[1]
Площа 8,47 км²[1]
Густота населення 2519 осіб/км²
Поштові індекси 80000
Телефонний код +380-3257
Координати 50°29′05″ пн. ш. 24°16′58″ сх. д. / 50.48472° пн. ш. 24.28278° сх. д. / 50.48472; 24.28278Координати: 50°29′05″ пн. ш. 24°16′58″ сх. д. / 50.48472° пн. ш. 24.28278° сх. д. / 50.48472; 24.28278
День міста четверта неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Сокаль
До обл./респ. центру
 - залізницею 95 км
 - автошляхами 78 км
Міська влада
Адреса 80000, Львівська обл., Сокальський р-н, м. Сокаль, вул. Шептицького, 44

Сока́ль, (пол. Sokal) — місто в північній Галичині, розташоване на правому березі Західного Бугу, районний центр Львівської області; 17600 мешканців (1975), 21 451 (2001)

Історія[ред.ред. код]

На території Сокаля виявлено археологічні знахідки з доби мезоліту, неоліту й бронзи, ранньої і княжої, грецькі, кельтські. Сокаль вперше згадується у документах 1377 як місто Белзького князівства. У 1424 дістав магдебурзьке право — надане Земовитом Белзьким; з 1462 Сокаль — повітове місто Белзького воєводства Польщі, у 17721918 належав до Австрії; до 1939 повітове місто Львівського воєводства. У лютому 1919 бої І корпусу Української Галицької Армії з поляками, влітку 1919 Сокаль зайняло польське військо.

У 1930-их роках існував етнографічний музей «Сокальщина», експонати якого в більшості придбав адвокат д-р Богдан Чайковський в роках 1936–1939 (у 1941 закатований більшовиками у Бригідках). Музей «Людина. Земля. Всесвіт» створено в 1985 зусиллям подружжя Анатолія та Наталії Покотюків[2].

В Сокалі до 1950 року перебувала чудотворна ікона Сокальської Богоматері, тобто, богині Молитви (латинь Ceres. Оранта).

Майбутній президент ЗУНР Евген Петрушевич після отримання ступеня доктора права відкрив адвокатську канцелярію у Сокалі (1908 року переніс свою адвокатську канцелярію з Сокаля до м. Сколе, де невдовзі став посадником міста).

2 серпня 1519 року надалеко від міста відбулась Би́тва під Со́калем — перемога війська татарської орди над польсько-литовсько-руським військом під проводом князя Костянтина Острозького, великого гетьмана Литовського.

Назва[ред.ред. код]

Назва «Сокаль» вжита на основі шведського слова «sock» — церковний приход, волость. Вкрай важливо вірно сприймати назву тому, що вона цілком відповідає назві «Черіяни» — населення королівства, згаданого в списку «Баварського географа» (перша половина IX сторіччя: 800–830 роки). Назва «Черіяни» у «Баварськоьго географа» вжита на основі дунайської латини «cere» — молитися (богиня молитви «Cerus» — Черея), а «черея» — церковний приход. Те ж саме значення має ім'я Святого Юра (французьке «jurer» — божитися, молития). Від черіян — склавіни і анти.

Економіка[ред.ред. код]

Економічний характер Сокаля — торговельно—адміністративно-промислове місто. Історично тут серед іншого було поширене гончарство. Нині в Сокалі є заводи залізобетонних виробів, 2 цегельні, панчішно-шкарпеткова фабрика. Є професійний ліцей. Завод хімічного волокна демонтовано.

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Монастир Бернардинів
Церква Св. Петра і Павла
  • Монастир бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII ст.). Тепер на території монастиря міститься Сокальська виправна колонія (пам'ятка національного значення була фактично зруйнована під час велетенської пожежі 27 березня 2012 р.!)
  • Церква святих Петра і Павла (1904–1909 рр.)
  • Церква Святого Миколи (відбудована у 1694 р.)
  • Каплиця святого Миколая (XV ст.)
  • Сокальська синагога (1762 р., зараз знаходиться у зруйнованому стані)
  • Сокальська ратуша

Освіта[ред.ред. код]

Колишні навчальні заклади:

Сучасні навчальні заклади:

ЗМІ[ред.ред. код]

  • Голос з-над Бугу Видання Сокальської районної ради і творчого колективу редакції. Газета заснована 12 грудня 1918 року
  • «Сокальщина — щомісячна громадсько-політична газета „Сокальщина“ — видання Сокальської районної організації Народного Руху України — виходить з серпня 1996 року»
  • «Храм серця — заснований Благодійною Духовно-мистецькою Фундацією Анатолія Покотюка, і видається з травня 2001 року»
  • ТРК «Сокаль» ФМ станція заснована у 2002 році

Люди, пов'язані з Сокалем[ред.ред. код]

Парламентські посли від Сокаля[ред.ред. код]

Сокальські старости[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Художній Музей «Людина. Земля. Всесвіт» у м. Сокалі
  3. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.114-115
  4. «Сокальське педагогічне училище». Пам'ятна книга, видана Братством студентів Сокальського педагогічного училища. Сокаль 2006, почесний редактор — Зиновій Стоницький, відповідальний редактор — Єлизавета Цар. Наклад — 500, 280 сторінок.
  5. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 706. (пол.)
  6. Mniszechowie (01) (пол.)
  7. Potoccy (02) (пол.)
  8. Вraniccy (01) (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.