Сокаль
| Сокаль | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Сокальська ратуша | |||||
| Сокаль на мапі України | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | Львівська область | ||||
| Район/міськрада | Сокальський район | ||||
| Код КОАТУУ | 4624810100 | ||||
| Перша згадка | 1377 року | ||||
| Магдебурзьке право | 1424 | ||||
| Статус міста | з 1462 року | ||||
| Населення | ▲25145 (01.01.2011)[1] | ||||
| Площа | 8,47 км²[1] | ||||
| Густота населення | 2519 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 80005 | ||||
| Телефонний код | +380-3257 | ||||
| Координати | 50°29′05″ пн. ш. 24°16′58″ сх. д. / 50.48472° пн. ш. 24.28278° сх. д.Координати: 50°29′05″ пн. ш. 24°16′58″ сх. д. / 50.48472° пн. ш. 24.28278° сх. д. | ||||
| День міста | четверта неділя травня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Сокаль | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 95 км | ||||
| - автошляхами | 78 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 80000, Львівська обл., Сокальський р-н, м. Сокаль, вул. Шептицького, 44 | ||||
Сока́ль, (пол. Sokal) — місто в північній Галичині, розташоване на правому березі Західного Бугу, районний центр Львівської області; 17600 мешканців. (1975), 21 451 (2001)
Зміст |
Історія [ред.]
На території Сокаля виявлено археологічні знахідки з доби мезоліту, неоліту й бронзи, ранньої і княжої, грецькі, кельтські. Сокаль вперше згадується у документах 1377 як місто Белзького князівства. У 1424 дістав магдебурзьке право — надане Земовитом Белзьким; з 1462 Сокаль — повітове місто Белзького воєводства Польщі, у 1772–1918 належав до Австрії; до 1939 повітове місто Львівського воєводства. У лютому 1919 бої І корпусу Української Галицької Армії з поляками, влітку 1919 Сокаль зайняло польське військо.
У 1930-их роках існував етнографічний музей «Сокальщина», експонати якого в більшості придбав адвокат д-р Богдан Чайковський в роках 1936–1939 (у 1941 закатований більшовиками у Бригідках). Музей «Людина. Земля. Всесвіт» створено в 1985 зусиллям подружжя Анатолія та Наталії Покотюків[2].
В Сокалі до 1950 року перебувала чудотворна ікона Сокальської Богоматері, тобто, богині Молитви (латинь Ceres. Оранта).
Назва [ред.]
Назва «Сокаль» вжита на основі шведського слова «sock» — церковний приход, волость. Вкрай важливо вірно сприймати назву тому, що вона цілком відповідає назві «Черіяни» — населення королівства, згаданого в списку «Баварського географа» (перша половина IX сторіччя: 800–830 роки). Назва «Черіяни» у «Баварськоьго географа» вжита на основі дунайської латини «cere» — молитися (богиня молитви «Cerus» — Черея), а «черея» — церковний приход. Те ж саме значення має ім'я Святого Юра (французьке «jurer» — божитися, молития). Від черіян — склавіни і анти.
Економіка [ред.]
Економічний характер Сокаля — торговельно—адміністративно-промислове місто. Історично тут серед іншого було поширене гончарство. Нині в Сокалі є заводи залізобетонних виробів, 2 цегельні, панчішно-шкарпеткова фабрика. Є професійний ліцей. Завод хімічного волокна демонтовано.
Пам'ятки архітектури [ред.]
- Монастир бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII ст.). Тепер на території монастиря міститься Сокальська виправна колонія.
- Церква святих Петра і Павла (1904–1909 рр.)
- Церква Святого Миколи (відбудована у 1694 р.)
- Каплиця святого Миколая (XV ст.)
- Сокальська синагога (1762 р., зараз знаходиться у зруйнованому стані)
- Сокальська ратуша
Освіта [ред.]
Колишні навчальні заклади:
- Сокальська учительська семінарія — діяла з 1895 по 1937
- Сокальське педагогічне училище — готувало вчителів початкових класів з 1944 по 1958.
Сучасні навчальні заклади:
- Сокальська загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей хворих на сколіоз — діє з 1969.
- Сокальський професійний ліцей
ЗМІ [ред.]
- "Голос з-над Бугу Видання Сокальської районної ради і творчого колективу редакції. Газета заснована 12 грудня 1918 року "
- «Сокальщина — щомісячна громадсько-політична газета „Сокальщина“ — видання Сокальської районної організації Народного Руху України — виходить з серпня 1996 року»
- «Храм серця — заснований Благодійною Духовно-мистецькою Фундацією Анатолія Покотюка, і видається з травня 2001 року»
- ТРК «Сокаль» ФМ станція заснована у 2002 році
Люди, пов'язані з Сокалем [ред.]
- Рожанковський Теодор — перший командант УСС
- Раковський Роман — кооператор, син Йосифа Раковського.
- Отець Іван Кипріян (*1856, Сокаль — 1924) — релігійний, суспільно-політичний, мистецький діяч Галичини кінця XIX — початку ХХ ст.
- Сельський Роман Юліанович (*1903, Сокаль — †1990, Львів) — український маляр-імпресіоніст.
- Протягом 1955/56 навчального року викладачем музики і співів у Сокальському педагогічному училищі працював Турчак Степан Васильович, який пізніше став видатним диригентом, лауреатом Шевченківської премії, Народним артистом СРСР.[3]
- Романів Олег Миколайович (*21 березня 1928, Сокаль — †3 листопада 2005, Львів) — відомий український учений у галузі механіки матеріалів, генеральний секретар Світової Ради НТШ.
- Хом'як-Богачевська Марта — історик, педагог.
- Савицький Роман — піаніст, педагог і музичний критик; чоловік Іванни Савицької.
- Магера Андрій Йосипович — український юрист.
- єпископ Матфей (в миру Шевчук Володимир Іванович) — єпископ Володимир-Волинський Української Православної Церкви Київського патріархату.
Примітки [ред.]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ Художній Музей «Людина. Земля. Всесвіт» у м. Сокалі
- ↑ «Сокальське педагогічне училище». Пам'ятна книга, видана Братством студентів Сокальського педагогічного училища. Сокаль 2006, почесний редактор — Зиновій Стоницький, відповідальний редактор — Єлизавета Цар. Наклад — 500, 280 сторінок.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Sokal |
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Герби міст України
- ВРУ
- Замки та храми України. Сокаль
- Інтернет портал Сокаль і Сокальщина
- Ув'язнений монастир
- Фотогалерея — «Історія Сокальщини в фотографіях»
- «Живи подорожуючи. Сокаль» — історія та фото
|
||||||||
|
|||||
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

