Сокаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сокаль
Sokal.gif
Герб Сокаля
Сокальська ратуша
Сокальська ратуша
Сокаль
Сокаль на мапі України
Сокаль на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Львівська область
Район/міськрада Сокальський район
Код КОАТУУ 4624810100
Перша згадка 1377 року
Магдебурзьке право 1424
Статус міста з 1462 року
Населення 21337 (01.01.2011)[1]
Площа 8,47 км²[1]
Густота населення 2519 осіб/км²
Поштові індекси 80005
Телефонний код +380-3257
Координати 050.485 0024.28350°29′05″ пн. ш. 24°16′58″ сх. д. / 50.484722° пн. ш. 24.282778° сх. д. (G)Координати: 50°29′05″ пн. ш. 24°16′58″ сх. д. / 50.484722° пн. ш. 24.282778° сх. д. (G)
Водойма р. Буг
Назва мешканців {{{катойконіми}}}
День міста четверта неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Сокаль
До обл./респ. центру
 - залізницею 95 км
 - автошляхами 78 км
Міська влада
Адреса 80000, Львівська обл., Сокальський р-н, м. Сокаль, вул. Шептицького, 44

Сока́ль, (пол. Sokal) — місто в північній Галичині, розташоване на правому березі Західного Бугу, районний центр Львівської області; 17600 мешканців. (1975), 21 451 (2001)

Зміст

[ред.] Історія

На території Сокаля виявлено археологічні знахідки з доби мезоліту, неоліту й бронзи, ранньої і княжої, грецькі, кельтські. Сокаль вперше згадується у документах 1377 як місто Белзького князівства. У 1424 дістав магдебурзьке право; з 1462 Сокаль — повітове місто Белзького воєводства Польщі, у 17721918 належав до Австрії; до 1939 повітове місто Львівського воєводства. У лютому 1919 бої І корпусу Української Галицької Армії з поляками, влітку 1919 Сокаль зайняло польське військо.

У 1930-их роках існував етнографічний музей «Сокальщина», експонати якого в більшості придбав адвокат д-р Богдан Чайковський в роках 1936-1939 (у 1941 закатований більшовиками у Бригідках). Музей «Людина. Земля. Всесвіт» створено в 1985 зусиллям подружжя Анатолія та Наталії Покотюків[2].

В Сокалі до 1950 року перебувала чудотворна ікона Сокальської Богоматері, тобто, богині Молитви (латинь Ceres. Оранта).

[ред.] Назва

Назва "Сокаль" вжита на основі шведського слова "sock" - церковний приход, волость. Вкрай важливо вірно сприймати назву тому, що вона цілком відповідає назві "Черіяни" - населення королівства, згаданого в списку "Баварського географа" (перша половина IX сторіччя: 800 - 830 роки). Назва "Черіяни" у "Баварськоьго географа" вжита на основі дунайської латини "cere" - молитися (богиня молитви "Cerus" - Черея), а "черея" - церковний приход. Те ж саме значення має ім'я Святого Юра (французьке "jurer" - божитися, молития). Від черіян - склавіни і анти.

[ред.] Економіка

Економічний характер Сокаля — торговельно—адміністративно-промислове місто. Історично тут серед іншого було поширене гончарство. Нині в Сокалі є заводи залізобетонних виробів, 2 цегельні, панчішно-шкарпеткова фабрика. Є професійний ліцей. Завод хімічного волокна демонтовано.

[ред.] Пам’ятки архітектури

Монастир Бернардинів
Церква Св. Петра і Павла
  • Монастир бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII ст.). Тепер на території монастиря міститься Сокальська виправна колонія.
  • Церква святих Петра і Павла (1904 — 1909 рр.)
  • Церква Святого Миколи (відбудована у 1694 р.)
  • Каплиця святого Миколая (XV ст.)
  • Сокальська синагога (1762 р., зараз знаходиться у зруйнованому стані)
  • Сокальська ратуша

[ред.] Освіта

Колишні навчальні заклади:

Сучасні навчальні заклади:

[ред.] ЗМІ

  • "Голос з-над Бугу Видання Сокальської районної ради і творчого колективу редакції. Газета заснована 12 грудня 1918 року "
  • «Сокальщина — щомісячна громадсько-політична газета „Сокальщина“ — видання Сокальської районної організації Народного Руху України — виходить з серпня 1996 року»
  • «Храм серця — заснований Благодійною Духовно-мистецькою Фундацією Анатолія Покотюка, і видається з травня 2001 року»
  • ТРК "Сокаль" ФМ станція заснована у 2002 році

[ред.] Люди, пов'язані з Сокалем

[ред.] Примітки

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Художній Музей «Людина. Земля. Всесвіт» у м.Сокалі
  3. «Сокальське педагогічне училище». Пам'ятна книга, видана Братством студентів Сокальського педагогічного училища. Сокаль 2006, почесний редактор — Зиновій Стоницький, відповідальний редактор — Єлизавета Цар. Наклад — 500, 280 сторінок.

4. КОВАЛЬЧУК (ФЕНЧИН) В. В.:Невідомі сторінки історії сокальського педучилища:: Перше видання. Сокаль 2003р. Матеріали зібрала і впорядкувала

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:



Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами