Сокаль
| Сокаль | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Сокальська ратуша | |||
| Сокаль на мапі України | |||
| Основні дані | |||
| Країна | |||
| Регіон | Львівська область | ||
| Район/міськрада | Сокальський район | ||
| Код КОАТУУ | 4624810100 | ||
| Перша згадка | 1377 року | ||
| Магдебурзьке право | 1424 | ||
| Статус міста | з 1462 року | ||
| Населення | ▼21337 (01.01.2011)[1] | ||
| Площа | 8,47 км²[1] | ||
| Густота населення | 2519 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 80005 | ||
| Телефонний код | +380-3257 | ||
| Координати | |||
| Водойма | р. Буг | ||
| Назва мешканців | {{{катойконіми}}} | ||
| День міста | четверта неділя травня | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Сокаль | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - залізницею | 95 км | ||
| - автошляхами | 78 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 80000, Львівська обл., Сокальський р-н, м. Сокаль, вул. Шептицького, 44 | ||
Сока́ль, (пол. Sokal) — місто в північній Галичині, розташоване на правому березі Західного Бугу, районний центр Львівської області; 17600 мешканців. (1975), 21 451 (2001)
Зміст |
[ред.] Історія
На території Сокаля виявлено археологічні знахідки з доби мезоліту, неоліту й бронзи, ранньої і княжої, грецькі, кельтські. Сокаль вперше згадується у документах 1377 як місто Белзького князівства. У 1424 дістав магдебурзьке право; з 1462 Сокаль — повітове місто Белзького воєводства Польщі, у 1772—1918 належав до Австрії; до 1939 повітове місто Львівського воєводства. У лютому 1919 бої І корпусу Української Галицької Армії з поляками, влітку 1919 Сокаль зайняло польське військо.
У 1930-их роках існував етнографічний музей «Сокальщина», експонати якого в більшості придбав адвокат д-р Богдан Чайковський в роках 1936-1939 (у 1941 закатований більшовиками у Бригідках). Музей «Людина. Земля. Всесвіт» створено в 1985 зусиллям подружжя Анатолія та Наталії Покотюків[2].
В Сокалі до 1950 року перебувала чудотворна ікона Сокальської Богоматері, тобто, богині Молитви (латинь Ceres. Оранта).
[ред.] Назва
Назва "Сокаль" вжита на основі шведського слова "sock" - церковний приход, волость. Вкрай важливо вірно сприймати назву тому, що вона цілком відповідає назві "Черіяни" - населення королівства, згаданого в списку "Баварського географа" (перша половина IX сторіччя: 800 - 830 роки). Назва "Черіяни" у "Баварськоьго географа" вжита на основі дунайської латини "cere" - молитися (богиня молитви "Cerus" - Черея), а "черея" - церковний приход. Те ж саме значення має ім'я Святого Юра (французьке "jurer" - божитися, молития). Від черіян - склавіни і анти.
[ред.] Економіка
Економічний характер Сокаля — торговельно—адміністративно-промислове місто. Історично тут серед іншого було поширене гончарство. Нині в Сокалі є заводи залізобетонних виробів, 2 цегельні, панчішно-шкарпеткова фабрика. Є професійний ліцей. Завод хімічного волокна демонтовано.
[ред.] Пам’ятки архітектури
- Монастир бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII ст.). Тепер на території монастиря міститься Сокальська виправна колонія.
- Церква святих Петра і Павла (1904 — 1909 рр.)
- Церква Святого Миколи (відбудована у 1694 р.)
- Каплиця святого Миколая (XV ст.)
- Сокальська синагога (1762 р., зараз знаходиться у зруйнованому стані)
- Сокальська ратуша
[ред.] Освіта
Колишні навчальні заклади:
- Сокальська учительська семінарія - діяла з 1895 по 1937
- Сокальське педагогічне училище — готувало вчителів початкових класів з 1944 по 1958.
Сучасні навчальні заклади:
- Сокальська загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей хворих на сколіоз — діє з 1969.
- Сокальський професійний ліцей
[ред.] ЗМІ
- "Голос з-над Бугу Видання Сокальської районної ради і творчого колективу редакції. Газета заснована 12 грудня 1918 року "
- «Сокальщина — щомісячна громадсько-політична газета „Сокальщина“ — видання Сокальської районної організації Народного Руху України — виходить з серпня 1996 року»
- «Храм серця — заснований Благодійною Духовно-мистецькою Фундацією Анатолія Покотюка, і видається з травня 2001 року»
- ТРК "Сокаль" ФМ станція заснована у 2002 році
[ред.] Люди, пов'язані з Сокалем
- Раковський Роман — кооператор, син Йосифа Pаковського.
- Отець Іван Кипріян (*1856, Сокаль — 1924) — релігійний, суспільно-політичний, мистецький діяч Галичини кінця ХІХ — початку ХХ ст.
- Сельський Роман Юліанович (*1903, Сокаль — †1990, Львів) — український маляр-імпресіоніст.
- Протягом 1955/56 навчального року викладачем музики і співів у Сокальському педагогічному училищі працював Турчак Степан Васильович, який пізніше став видатним диригентом, лауреатом Шевченківської премії, Народним артистом СРСР.[3]
- Романів Олег Миколайович (*21 березня 1928, Сокаль — †3 листопада 2005, Львів) — відомий український учений у галузі механіки матеріалів, генеральний секретар Світової Ради НТШ.
- Хом'як-Богачевська Марта — історик, педагог.
- Савицький Роман — піаніст, педагог і музичний критик; чоловік Іванни Савицької.
- Магера Андрій Йосипович — український юрист.
[ред.] Примітки
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ Художній Музей «Людина. Земля. Всесвіт» у м.Сокалі
- ↑ «Сокальське педагогічне училище». Пам'ятна книга, видана Братством студентів Сокальського педагогічного училища. Сокаль 2006, почесний редактор — Зиновій Стоницький, відповідальний редактор — Єлизавета Цар. Наклад — 500, 280 сторінок.
[ред.] Посилання
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Герби міст України
- ВРУ
- Замки та храми України. Сокаль
- Інтернет портал Сокаль і Сокальщина
- Ув'язнений монастир
- Фотогалерея - "Історія Сокальщини в фотографіях"
- "Живи подорожуючи. Сокаль" - історія та фото
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Белз · Бібрка · Борислав · Броди · Буськ · Великі Мости · Винники · Глиняни · Городок · Добромиль · Дрогобич · Дубляни · Жидачів · Жовква · Золочів · Кам'янка-Бузька · Комарно · Львів · Миколаїв · Мостиська · Моршин ·Новий Калинів · Новий Розділ · Новояворівськ · Перемишляни · Пустомити · Рава-Руська · Радехів · Рудки · Самбір · Сколе · Сокаль · Соснівка · Старий Самбір · Стебник · Стрий · Судова Вишня · Трускавець · Турка · Угнів · Хирів · Ходорів · Червоноград · Яворів | |
| Смт: | Бориня · Брюховичі · Великий Любінь · Верхнє Синьовидне · Гірник · Гніздичів · Дашава · Добротвір · Дубляни · Жвирка · Журавно · Запитів · Івано-Франкове · Краковець · Красне · Куликів · Лопатин · Магерів · Меденичі · Немирів · Нижанковичі · Новий Яричів · Нові Стрілища · Олесько · Підбуж · Підкамінь · Поморяни · Розділ · Рудне · Славське · Стара Сіль · Східниця · Шкло · Щирець | |
|
|||||