Кунья (притока Дубни)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кунья
56°27′47″ пн. ш. 38°02′53″ сх. д. / 56.46330000002777183° пн. ш. 38.04830000002777268° сх. д. / 56.46330000002777183; 38.04830000002777268
Витік 2,5 км біля селища Реммаш
• координати 56°27′47″ пн. ш. 38°02′53″ сх. д. / 56.46330000002777183° пн. ш. 38.04830000002777268° сх. д. / 56.46330000002777183; 38.04830000002777268
• висота, м 260
Гирло Дубна
• координати 56°31′41″ пн. ш. 38°12′00″ сх. д. / 56.52830000002777666° пн. ш. 38.2002000000277774916° сх. д. / 56.52830000002777666; 38.2002000000277774916
Басейн Волга, Каспійське море
Країни: Росія Росія
Регіон Московська область
Довжина 46
Площа басейну: 203
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кунья.

Кунья́ (рос. Кунья) — невелика річка у Росії, притока Дубни (притока Волги); найдовша річка у Сергієво-Посадському районі Московської області Росії. Код у ДВР — 08010100812110000003080[2].

Назва[ред. | ред. код]

Сучасна назва «Кунья́», яка нагадує російський прикметник ку́нья («куня, куняча, куницева»; зображення куниці присутнє на гербі розташованого на її березі міста Краснозаводська) далека від оригіналу. Волость, якою протікає річка, згадується в духовній грамоті князя галицького Юрія Дмитровича у формі непрямого відмінка Кунеи[3]. Сама річка вперше згадується у роз'їжджій грамоті великого князя Івана Васильовича 1504 р. як Кунема[3], у писцевих книгах XVI ст. назва наводиться у формі Куньема[4], а в Книзі Великому Кресленню 1627 року — як Кунева. Можливо, гідронім має балтійське походження й утворений від якогось стародавнього гідрографічного терміна, спорідненого з сучасним лит. kune («непрохідне болото»). Форми з поширеним у фіно-угорській гідронімії російської Півночі формантом -ма трапляються в джерелах з XVI століття, що може свідчити про пізнішу (порівняно з балтами) появу фіно-угорських племен на північному сході сучасної Московської області[3].

Гідрографія[ред. | ред. код]

Довжина річки — 46 км, площа басейну — 203 км²[5].

Ухил річки — 2,67 м/км. Ширина річкової долини: 250—1200 м. Висота гирла — 137 м[6]. Висота витоку — 260 м[6].

Найбільші притоки: Пажа, Вокша, Лікуниха, Рябинка, Гордель.

Коли вибирали місце для будівництва підприємства космічної промисловості «НИИХИММАШ» (нині — ФКП «НДЦ РКП», м. Пересвєт), величезну роль у виборі цього місця зіграла саме наявність річки.

За 2 км до гирла споруджена гребля, а утворене водосховище стало нижнім б'єфом і джерелом води для Загорської ГАЕС побудованої на крутому схилі долини річки. На кінець 2000-х років здійснюється розширення комплексу будівництвом ще одного верхнього водосховища і станції.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ GEOnet Names Server — 2018.
  2. ↑ Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Т. 10. Верхне-Волжский район / под ред. В. П. Шабан. — Л.: Гидрометеоиздат, 1966. — 528 с.
  3. ↑ а б в Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 141-142.
  4. ↑ Добронравов, В. Г. Сватковский приход // Историко-статистическое описание церквей и приходов Владимирской епархии. Выпуск 2: Переславский и Александровский уезды. — Владимир, 1895. — С. 460.
  5. ↑ Государственный водный реестр. Кунья [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. textual.ru. Минприроды России (29 марта 2009). Дата обращения 20 декабря 2018. Архивировано 29 марта 2009 года.
  6. ↑ а б Аркуш карти O-37-125 Краснозаводск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1985 р. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кунья_(притока_Дубни)&oldid=41110554