Кути (Тернопільський район)
| село Кути | |
|---|---|
_%D0%9A%D1%83%D1%82%D0%B8.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Саранчуківська сільська громада |
| Облікова картка | Кути |
| Основні дані | |
| Засноване | В 1570 році |
| Населення | ▼ 127 (2014) |
| Площа | 9,9 км² |
| Густота населення | 173.74 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47525 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°22′55″ пн. ш. 24°52′05″ сх. д. / 49.38194° пн. ш. 24.86806° сх. д.Координати: 49°22′55″ пн. ш. 24°52′05″ сх. д. / 49.38194° пн. ш. 24.86806° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Награбіє |
| Відстань до залізничної станції |
0,6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18 |
| Карта | |
  Кути | |
 Кути | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кути́ — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 підпорядковане Мечищівській сільраді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади.[1]
Утворене в результаті об'єднання хуторів Ближній Кут і Дальній Кут.
Населення — 155 осіб (2003). Дворів — 105[2].
Географія[ред. | ред. код]
У селі є вулиці[3]: Зелена та Кутівська.
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Кути розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Кутів | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,4 | 0,0 | 4,9 | 12,9 | 18,8 | 22,0 | 23,4 | 22,8 | 18,5 | 12,7 | 5,6 | 0,7 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,4 | −2,9 | 1,3 | 8,1 | 13,5 | 16,7 | 18,1 | 17,4 | 13,4 | 8,2 | 2,7 | −1,8 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,3 | −5,7 | −2,2 | 3,3 | 8,2 | 11,5 | 12,8 | 12,0 | 8,4 | 3,7 | −0,1 | −4,3 | 3 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 34 | 51 | 79 | 93 | 97 | 73 | 56 | 39 | 38 | 41 | 666 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Відоме від 1570 року.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[4].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,42 | |
| російська | 0,58 |
Політика[ред. | ред. код]
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[6].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1928, дерев'яна).
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вигляд на село Кути з пагорба -
Церква Покрови Пресвятої Богородиці -
Статуя Божої Матері -
Сільська вулиця
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
Література[ред. | ред. код]
- Уніят В. Кути // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 297. — ISBN 966-528-199-2.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||