Лапшин Володимир Германович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лапшин Володимир Германович
рос. Владимир Германович Лапшин
Народився 28 вересня 1954(1954-09-28)
Котельнич, Кіровська область, РРФСР, СРСР[1]
Помер 29 липня 2015(2015-07-29) (60 років)
Костянтинівка, Донецька область, Україна[2]
Країна  Україна
Діяльність фотограф
Alma mater Ярославський державний педагогічний інститутd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лапшин.

Володимир Германович Лапшин (28 вересня 1954(19540928), Котельнич — 29 липня 2015, Костянтинівка) — фотохудожник, член Національного союзу фотохудожників України, EFIAP (видатний художник міжнародної асоціації фотомистецтва FIAP)[3], член Фотографічного товариства Америки (PSA***EID)[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 вересня 1954 року в місті Котельнич Кіровскої області.

Сім'я переїхала до Горлівки, де в 1968 році мати подарувала фотоапарат «Смена»[5], з чого й розпочалось захоплення фотографією. Перша фотографія, яка була надрукована в газеті зроблена у восьмому класі. З народження у Володимира не було правої руки, тому зйомку довелося робити лише однією лівою рукою[6].

У 1976 році закінчив Ярославський педагогічний інститут за спеціальністю учитель математики на англійській мові, після чого з 1976 по 1981 рік працював викладачем математики в торговому технікумі містаГорлівки[7].

У Горлівці з 1981 по 1992 рік Володимир Германович керував дитячою фотостудією «Об'єктив» Горлівського палацу піонерів. Роботи вихованців були найкращими на багатьох виставках та конкурсах, у 1988 році фотостудія стала лауреатом II Всесоюзного фестивалю народної творчості. За роботу з дітьми у фотостудії в1991 році Володимирові Лапшину присвоїли звання «Відмінник народної освіти України»[5]. Брав участь в Горлівському фотоклубі «Горизонт». У 1991 році закінчив факультет фотожурналістики при фотоцентрі Союзу журналістів СРСР[7]. У 2004 році вступив до Національної спілки фотохудожників України[5].

У 2010 році заснував горлівський фотоклуб «Срібний дощ»[5][8][9].

З 2010 року — член Американського Фотографічного товариства PSA***EID,*CPID.

19 липня 2010 року отримав звання AFIAP (художник міжнародної федерації фотографічного мистецтва)[3][10][11]. 4 червня 2012 року отримав звання EFIAP (видатний художник міжнародної федерації фотографічного мистецтва), став першим та єдиним володарем цього звання серед фотографів Донбасу[3]. Роботи Лапшина знаходяться в п'яти музеях України[7].

За 33 роки викладацької діяльності виховав понад тисячу учнів.

Володимир Лапшин першим у світі придумав, детально розробив і застосував у своїй роботі два нові сюжетні напрями — весільна зйомка на териконах і зйомка на териконах музикантів з інструментами.

З початком бойових дій на сході України переїхав до Святогірська, а згодом до Костянтинівки.

Помер 29 липня 2015 року в Костянтинівці[12].

Ще за життя фотохудожника була запланована 30-та ювілейна виставка. 18 серпня 2015 року в Сумській міській галереї відкрилася виставка робіт фотохудожника під назвою «Планета Володимира Лапшина», присвячена пам'яті автора. Знімки, що склали експозицію в Сумах є частиною фотокниги «Планета Донбас».

Виставки[ред. | ред. код]

Провів 29 персональних виставок фотографій у 9 містах України (Горлівка, Краматорськ, Святогірськ, Донецьк, Кривий Ріг, у Криму та ін.), Росії (Москва та ін.) та Франції[13]. Брав участь у більше ніж 100 міжнародних фотовиставок в Малайзії, Гонконзі, Норвегії, Сербії, Іспанії, Німеччині, Австрії, Англії, Шотландії, Франції, Швеції, Аргентині, Греції, Хорватії, Ірані, Люксембурзі, Катарі та США, а також був їх призером[7].

Список виставок[ред. | ред. код]

  • 2006 — «Україна соборна» (10-та персональна виставка, Горлівський художній музей)[14]
  • 2008 — Звітна фотовиставка Донецької обласної організації Національної спілки фотохудожників України[15]
  • 2008 — «40 років у золотому перетині Донбасу» (40 лет в золотом сечении Донбасса, спільно з художником Валерієм Цикозою, Горлівський художній музей)[16][17]
  • 2009 — «Україно моя, Україно!» (Київ)[18]
  • 2009 — «Підземне сонце Донбасу» (персональна виставка, Кривий Ріг)[19][20]
  • 2009 — фотовиставка в Рівезальте (Франція)[21]
  • 2010 — «Мелодії териконів» (24 персональна виставка, Горлівка)[22][23]
  • 2010 — VIZAoff (Франція)[24]
  • 2010 — «Чарівна Україна» (Тегеран)[25]
  • 2011 — «Сіль землі Донецької» (25 персональна виставка, Рівне, приватна фотогалерея Олександра Купчинського)[26][27][28]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1988 — лауреат II Всесоюзного фестивалю народної творчості СРСР
  • 1991 — відмінник народної освіти УРСР
  • 2004 — переможець та призер ІХ Всеукраїнського фотоконкурсу художньої та документальної фотографії «Україно моя, Україно!»[6]
  • 2005 — дипломант Х Всеукраїнського фотоконкурсу художньої та документальної фотографії «Україно моя, Україно!»
  • 2006 — срібний медаліст 7 міжнародного конкурсу цифрової фотографії в Німеччині
  • 2007 — срібний призер фотоконкурсу Міністерства вугільної промисловості України
  • 2007 — дипломант міжнародного фотоконкурсу в Австрії — Лієнц
  • медаль ім. П. М. Горлова III ступеня
  • 2010 — «Золота саламандра» за перемогу в національному фотоконкурсі «Природа-2010»[6]
  • 2010 — звання AFIAP
  • 2011 — почесна грамота Міністерства культури та туризму України та Центрального комітету профспілок працівників культури України[26]
  • 2012 — PSA***EID,*CPID
  • 2012 — звання EFIAP
  • переможець та призер 36 міжнародних фотоконкурсів[5]
  • 7 почесних стрічок Міжнародної асоціації фотомистецтва FIAP

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.photounion.ru/day.php?day=28&mes=9
  2. ↑ https://tgorlovka.com/2016/07/30/pamyati-vladimira-lapshina/
  3. ↑ а б в Члены FIAP в Украине (рос.)
  4. ↑ Представительство Фотографического Общества Америки IP PSA в Украине. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 29 вересня 2015.
  5. ↑ а б в г д Владимир Лапшин — Горловский и фотохудожник мирового калибра. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  6. ↑ а б в Работа со светом. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  7. ↑ а б в г Владимир Лапшин. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 вересня 2015.
  8. ↑ Не пить и не завидовать друг другу. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 29 вересня 2015.
  9. ↑ Не пить и не завидовать друг другу. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 вересня 2015.
  10. ↑ Владимир Лапшин стал обладателем звания «Фотохудожник FIAP». Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 29 вересня 2015.
  11. ↑ Лапшин AFIAP на YouTube
  12. ↑ Памяти великого сына земли Донецкой — Владимира Лапшина. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 вересня 2015.
  13. ↑ Первый в Донбассе. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  14. ↑ 10-я юбилейная персональная фотовыставка Владимира Лапшина «Украина соборная» в горловском художественном музее. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  15. ↑ Выставка лучших фотохудожников Донбасса : [арх. 25 листопада 2019] // Удачный выбор. — 01.03.2008. — № 62.
  16. ↑ «40 лет в золотом сечении Донбасса», Горловка
  17. ↑ Фотовыставка фотохудожника В. Лапшина и художника В. Цыкозы в горловском художественном музее на YouTube
  18. ↑ Протокол жюри 14 Всеукраинской ежегодной художественно-документальной фотовыставки «Украина моя, Украина! — 2009». Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  19. ↑ «Подземное солнце» привезли в Кривой Рог. Архів оригіналу за 21 листопада 2011. Процитовано 29 вересня 2015.
  20. ↑ Лапшин. Подземное солнце Донбасса на YouTube
  21. ↑ Во Франции узнали, что такое Донбасс. Архів оригіналу за 22 лютого 2009. Процитовано 29 вересня 2015.
  22. ↑ «Мелодии терриконов» Владимира Лапшина. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  23. ↑ Художник заставил звучать терриконы. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  24. ↑ Владимир Лапшин. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  25. ↑ Фотовиставка «Чарівна Україна». Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  26. ↑ а б Горловский фотограф Владимир Лапшин удивил ровенскую публику и получил первую госнаграду[недоступне посилання]
  27. ↑ Фотовиставка Володимира Лапшина «Сіль землі Донецькоі». Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
  28. ↑ Владимир Лапшин покорил ровенчан донбасским реализмом. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Л. Березнякова. Людина, закохана в Донбас. // Казна України. № 6 (39), 2015. с. 51-53.

Посилання[ред. | ред. код]

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лапшин_Володимир_Германович&oldid=41382389