Кіровська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіровська область
Кировская область
Kirov Oblast Flag.gif
Kirov COA.gif
Прапор Кіровської області Герб Кіровської області
Кіровська область на карті Росії
Кіровська область на карті Росії
Адміністративний центр Кіров
Площа

- Усього
- % водн. пов.

33-я

120 800 км²
0,5

Населення

- Усього
- Густота

32-а

1338711 (01.01.2011) [1] (2011)
11,1/км²

Федеральний округ Приволзький
Економічний район Волго-В'ятський
Автомобільний код 43
Часовий пояс MSK (UTC+4)

Кіровська область (рос. Ки́ровская о́бласть) — область в Російській Федерації. Входить до складу Приволзького федерального округу.

  • Площа — 120,8 тис. км²
  • Населення області становить 1442,9 тис. осіб (2006). Щільність населення — 12,0 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 71,6 % (2006)
  • Етнічний склад: основне населення — росіяни — 91,8 %, також мешкають марійці — 2,6 %, татари — 2,2 %, удмурти — 1,4 % й інші
  • Адміністративний центр області — місто Кіров

Історія[ред.ред. код]

Кіровська область виділилася зі складу Горковського краю 7 грудня 1934 року. До 1936 — Кіровський край, із грудня 1936 — Кіровська область.

Органи державної влади[ред.ред. код]

Систему органів державної влади Кировской області становлять:

  • Законодавчі Збори Кіровської області — вищий і єдиний законодавчий (представницький) орган державної влади області
  • Губернатор Кіровської області — вища посадова особа області
  • Уряд Кіровської області — вищий виконавчий орган державної влади Кіровської області
  • Інші органи виконавчої влади Кіровської області, утворені Урядом області відповідно до Статуту й законів області
  • Судова влада здійснюється судами й світовими суддями, що діють на території області відповідно до федеральних законів

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Міські округи[ред.ред. код]

Райони[ред.ред. код]

Населени пункти з кількістю мешканців понад 8 тисяч
2007
Кіров 466,3 Бєла Холуниця 11,5
Кірово-Чепецьк 86,0 Луза 11,4
В'ятські Поляни 39,0 Уржум 11,4
Слобідське 35,1 Кірс 11,3
Котельніч 27,0 Нолінськ 10,5
Омутнінськ 25,0 Вахруши 10,5
Яранськ 19,7 Малмиж 9,0
Совєтськ 16,5 Первомайський 8,9
Сосновка 12,3 Муригіно 8,3
Зуєвка 12,3 Оричі 8,0

Географічна зона[ред.ред. код]

Область, одна з найбільших у Нечорноземній зоні Російської Федерації, розташована на північний сході європейської частини Росії. Рельєф області — горбистий, у центральній частині області — В'ятські Ували, на північний сході — Верхньокамська височина, на півночі — Північні Ували. Головні ріки — ріки басейну Волги (В'ятка, Кама).

Клімат[ред.ред. код]

Клімат області помірковано континентальний. Середня температура січня -14°С, середня температура липня +17°С; кількість опадів — близько 500 мм у рік. Область ставиться до зони достатнього зволоження.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Основу природно-ресурсного потенціалу області становлять ліс (в основному хвойні породи), фосфорити, торф, хутро, водні й земельні ресурси. Зустрічається винятково рідкий мінерал волконскоїт. Широко поширені родовища торфу. Великі запаси нерудної мінеральної сировини: вапняків, мергелів, глин, пісків і гравію. В останні десятиліття на сході області виявлені незначні промислові запаси нафти, а також поклади бентонітових глин. В області перебуває найбільше в Європі В'ятсько-Камське родовище фосфоритів. Область багата мінеральними джерелами й лікувальними брудами.

Промисловість[ред.ред. код]

Основні галузі промисловості: машинобудування й металообробка; кольорова й чорна металургія, хімічна; мікробіологічна, лісова, деревообробна й целюлозно-паперова; легка, харчова промисловість.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Провідної товарною галуззю в сільськогосподарському виробництві є тваринництво, переважно молочно-м'ясного напрямку. Основні вирощувані сільськогосподарські культури: зернові, картопля, льон і городин. У структурі зернових переважають озиме жито й фуражні культури. Сільськогосподарське виробництво забезпечує продовольчу безпеку області. До 20 % продукції тваринництва вивозиться за межі області, в основному в північні регіони країни.

Народні промисли[ред.ред. код]

Область славиться художніми народними промислами: димковською писаною глиняною іграшкою, виробами з капу-кореня, соломки, соснового кореня, дерева, лози, кукарськими мереживами, керамікою.

Транспорт[ред.ред. код]

У Кірові є цивільний аеропорт Победілово.

Через Кіровську область проходять залізничні магістралі, що зв'язують центр Росії з Уралом, Сибіром і Далеким Сходом, північні регіони — з південними регіонами (КіровКотлас). Загальна довжина залізниць — 1098 км.

Розвинена мережа автомобільних доріг із твердим покриттям довжиною 9086 км.

Основною водною магістраллю є р. В'ятка. Довжина експлуатованих водних шляхів по В'ятці і її припливах - 1800 км.

Уродженці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]