Святогірськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Святогірськ
Герб Святогорська Прапор Святогорська
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Святогірська міська рада
Код КОАТУУ 1414170500
Засноване 1571
Статус міста з 1964 року
Населення 4,9 тис. мешканців (2006)
Площа 8,4 км²
Густота населення 611 осіб/км²
Поштові індекси 84130-84135
Телефонний код +380-6262
Координати 49°2′27″ пн. ш. 37°34′11″ сх. д.
Висота над рівнем моря 66 м
Водойма Сіверський Донець
Відстань
Найближча залізнична станція Слов'яногірськ
До станції 6 км
До обл./респ. центру
 - фізична 117,3 км
 - залізницею 172 км
 - автошляхами 139 км
До Києва
 - фізична 528 км
 - залізницею 706 км
 - автошляхами 693 км
Міська влада
Адреса м. Святогірськ, вул. Героїв Сталінграда, 8
Міський голова Дзюба Олександр Іванович

Святогі́рськ (до 1938 року Банно-Тетянівка) — місто на півночі Донецької області. Адміністративно підпорядковане міській раді Слов'янська.

Зміст

[ред.] Історія

Поселення відоме з письмових джерел початку XVI століття під назвою Святі Гори.

З 1624 року у Святих Горах згадується Святогірський Успенський чоловічий монастир, вибитий у крейдових скелях правого берегу Сіверського Донця.

У другій половині XVI ст. організовано сторожову і станичну служби по Дінцю, у межах яких на лівому березі Сіверського Донця діяла 5-а Святогірська сторожа.

У другій половині XVIII ст. на лівому березі ріки виникла монастирська слобода Банне. За переписом 1778 р., у ній мешкало 92 особи.

1787 року за указом Катерини IІ Святогірський монастир закрили, а його майно передали до державної скарбниці.

1790 р. імператриця подарувала Святогірський маєток князеві Григорієві Потьомкіну.

1844 року у маєтку Потьомкіних відроджено Святогірський монастир. Тут побудовано нові церкви, корпуси і господарські будівлі. У цей час поселення на правому березі відоме як Святогірськ, на лівому — як Банне.

У травні 1887 року А. Чехов писав:

Место необыкновенно красивое и оригинальное: монастырь на берегу реки Донца, у подножия громадной белой скалы, на которой, теснясь и нависая друг над другом, громоздятся садики, дубы и вековые сосны. Кажется, что деревьям тесно на скале и что какая-то сила выпирает их вверх и вверх... Сосны буквально висят в воздухе и того и гляди свалятся. Кукушки и соловьи не умолкают ни днем ни ночью... При мне, ввиду Николиного дня, стеклось около 15 000 богомольцев, из коих 8/9 старухи. Еда монастырская даровая для всех 15 000: щи с сушеными пескарями и кулеш. То и другое, равно как и ржаной хлеб, вкусно. Звон замечательный. певчие плохи. Участвовал в крестном ходе на лодках.

1922 року Святогірський монастир було закрито, на його території організували Будинок відпочинку робітників Донбасу. Під час Другої світової війни комплекс будівель зруйнували.

1927 року на горі біля Святогірська спорудили 22-метровий пам'ятник Артему (Сергєєву). Величезну бетонну постать революціонера в кубістичному стилі виконав Іван Кавалерідзе.

Меморіал загиблим воїнам-захисникам Батьківщини

1964 року селище Банне отримало статус міста і назву Слов’яногірськ. У 1980 р. тут створили державний історико-архітектурний заповідник, розпочали реставрацію пам'яток архітектури.

1992 року було відроджено Святогірський монастир.

15 травня 2003 року Слов'яногірськ офіційно перейменовано на Святогірськ.

[ред.] Герб і хоругва міста

Герб і хоругву міста затверджено 15 липня 2003 року

[ред.] Екологічний стан

Святогірськ є найзеленішим містом України — 2004 року на одного мешканця міста припадало 144,2 кв. м зелених насаджень, що є найкращим показником у країні (міжнародна норма — не менше 20 кв. м).

[ред.] Дивись також

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Іншими мовами