Святогірськ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Святогірськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Донецька | ||||
| Район/міськрада | Святогірська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 1414170500 | ||||
| Засноване/перша згадка | 1571 | ||||
| Статус міста | з 1964 року | ||||
| Населення | 4,9 тис. мешканців (2006) | ||||
| Площа | 8,4 км² | ||||
| Густота населення | 611 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 84130-84135 | ||||
| Телефонний код | +380-6262 | ||||
| Географічні координати | |||||
| Висота над рівнем моря | 66 м | ||||
| Водойма | Сіверський Донець | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Слов'яногірськ | ||||
| До станції | 6 км | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 117,3 км | ||||
| - залізницею | 172 км | ||||
| - автошляхами | 139 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 528 км | ||||
| - залізницею | 706 км | ||||
| - автошляхами | 693 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 84130, Донецька область, Слов'янська міськрада, м. Святогірськ, вул. Героїв Сталінграда, 8, 5-55-05 | ||||
| Міський голова | Дзюба Олександр Іванович | ||||
Святогі́рськ — місто на півночі Донецької області.
Адміністративно підпорядковане міській раді Слов'янська.
Зміст |
[ред.] Історія
Поселення відоме з письмових джерел початку XVI ст. під назвою Святі Гори.
З 1624 року у Святих Горах згадується Святогірський Успенський чоловічий монастир, вибитий у крейдових скелях правого берегу Сіверського Донця.
У другій половині XVI ст. організовано сторожову і станичну служби по Дінцю, у межах яких на лівому березі Сіверського Донця діяла 5-а Святогірська сторожа.
У другій половині XVIII ст. на лівому березі ріки виникла монастирська слобода Банне. За переписом 1778 р., у ній мешкало 92 особи.
1787 року за указом Катерини IІ Святогірський монастир закрили, а його майно передали до державної скарбниці.
1790 р. імператриця подарувала Святогірський маєток князеві Григорієві Потьомкіну.
1844 року у маєтку Потьомкіних відроджено Святогірський монастир. Тут побудовано нові церкви, корпуси і господарські будівлі. У цей час поселення на правому березі відоме як Святогірськ, на лівому — як Банне.
1922 року Святогірський монастир було закрито, на його території організували Будинок відпочинку робітників Донбасу. Під час Другої світової війни комплекс будівель зруйнували.
1927 року на горі біля Святогірська спорудили 22-метровий пам'ятник Артему (Сергєєву). Величезну бетонну постать революціонера в кубістичному стилі виконав Іван Кавалерідзе.
1964 року селище Банне отримало статус міста і назву Слов’яногірськ. У 1980 р. тут створили державний історико-архітектурний заповідник, розпочали реставрацію пам'яток архітектури.
1992 року було відроджено Святогірський монастир.
15 травня 2003 року Слов'яногірськ офіційно перейменовано на Святогірськ.
[ред.] Герб і хоругва міста
Герб і хоругву міста затверджено 15 липня 2003 року
[ред.] Екологічний стан
Святогірськ є найзеленішим містом України — 2004 року на одного мешканця міста припадало 144,2 кв. м зелених насаджень, що є найкращим показником у країні (міжнародна норма — не менше 20 кв. м).
[ред.] Дивись також
- Свято-Успенська Святогірська Лавра
- Історичний музей Святогірського історико-архітектурного заповідника
[ред.] Посилання
| Авдіївка • Амвросіївка • Артемівськ • Артемове • Білицьке • Білозерське • Волноваха • Вуглегірськ • Вугледар • Гірник • Горлівка • Дебальцеве • Дзержинськ • Димитров • Добропілля • Докучаєвськ • Донецьк • Дружківка • Єнакієве • Жданівка • Зугрес • Іловайськ • Кіровське • Комсомольське • Костянтинівка • Краматорськ • Красний Лиман • Красноармійськ • Красногорівка • Курахове • Макіївка • Мар'їнка • Маріуполь • Миколаївка • Моспине • Новоазовськ • Новогродівка • Родинське • Світлодарськ • Святогірськ • Сіверськ • Селидове • Слов'янськ • Соледар • Сніжне • Торез • Українськ • Харцизьк • Часів Яр • Шахтарськ • Юнокомунарівськ • Ясинувата |
 |
