Лауріоніт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лауріоніт (рос. лаурионит, англ. laurionite, нім. Laurionit m) – мінерал, гідроксид-хлорид свинцю ланцюжкової будови.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Формула: PbCl(OH). Містить (%): Pb – 79,80; Cl – 13,65; OH – 6,55 (O – 3,08; H2O – 3,47). Сингонія ромбічна. Вид ромбо-дипірамідальний. Форми виділення: призматичні кристали, видовжені по (010) від товсто- до тонкотаблитчастих по (100), часто з віцинальними гранями. Зустрічається також у суцільних масах. Спайність ясна. Густина 6,24. Тв. 3,5-3,75. Безбарвний до білого. Блиск алмазний. Знайдений у свинцевих шлаках разом з церуситом, англезитом, фосґенітом, фідлеритом, паралауріонітом у родов. Лауріон, Греція, у срібно-свинцевому родов. Уїлл-Роз (Корнуелл, Англія). За назвою родов. Лауріон, R.Köchlin, 1887.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
