Летючі поліпи (міфи Ктулху)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Летючий поліп, ілюстрація

Летючі поліпи (англ. flying polyp) — вигадані істоти, які згадуються в оповіданні Говарда Лавкрафта «Тінь з позачасся» («The Shadow out of Time», 1934-35), як найдавніша напівматеріальна раса прибульців, які почасти нагадують поліпи, що прибули з далекого чужого всесвіту і володіли Землею та ще трьома іншими планетами Сонячної системи близько шестиста мільйонів років тому.

Вони оселилися на Землі і, можливо, на Нептуні та Плутоні. Поліпи будували міста з базальту з високими вежами без вікон. У спробі заволодіти підводним світом поліпи були розгромлені Старцями і повернулися на поверхню Землі. Пізніше з прибуттям Великої раси, поліпи були загнані під землю, а всі виходи були суворо запечатані. Через деякий час Велика раса була змушена покинути Землю, вона перенесла свої розуми в тіла істот, які населятимуть планету в майбутньому, оскільки летючі поліпи вирвалися на свободу.

Не маючи зору, вони якимось особливим чином відчували крізь будь-яку матерію. Хоча вони і були матеріальні лише частково, самі проникати крізь матерію не могли. Знищити цих істот було неймовірно складно, практично неможливо; їх тіла піддавалися згубному впливу хіба що певних форм електричної енергії. Летючі поліпи виявилися, ймовірно, єдиними істотами, непідвладними Великій расі та її обміну відомостями, і з цієї причини наводили на неї тваринний жах.

Посилання[ред.ред. код]