Некрономікон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Некрономікон
Necronomicon prop.jpg
Некрономікон (2004)
Оригінал Necronomicon
Жанр Фантастика
Автор Г. Ф. Лавкрафт
Мова англійська
Написаний початок ХХ ст.

Некроно́мікон (англ. Necronomicon) — назва вигаданої Говардом Лавкрафтом книги, яка часто згадується в літературних творах, заснованих на міфах Ктулху.

Деякі вірять в існування цього стародавнього манускрипта, що називається Аль-Азіф, або Некрономікон, а також в те, що у вигаданої Лавкрафтом книги існував історичний прообраз. Зокрема цієї думки часто дотримуються прихильники теорій змови, наприклад Роберт Антон Уілсон і Роберт Ші в своїй трилогії «Іллюмінатус!». Серйозно ставився до Некрономікона і відомий письменник-містик Кеннет Грант.

Лавкрафт часто посилався на вигадані книги в своїх творах, що згодом стало поширеною практикою серед письменників-фантастів — таких, як, наприклад, Хорхе Луїс Борхес та Вільям Голдман. Вперше «Некрономікон» згадується в оповіданні Лавкрафта «The Hound», написаному в 1923 році, а перший натяк на нього з'явився вже у «Свідченнях Рендольфа Картера» (1919). Опис «Некрономікона» свідчить, що книга небезпечна для читання, бо може зашкодити фізичному і психічному здоров'ю читача.

Виникнення назви[ред.ред. код]

Лавкрафт писав про значення назви у перекладі з грецької: nekros (мрець), nomos (закон), eikon (образ, втілення). Таким чином, буквально назва означає: Втілення закону мерців (мертвих).

У грецьких виданнях Лавкрафта наводяться ще приклади варіантів перекладу:

  • Necro-Nomicon — Книга законів Мертвих, похідне від Nomikon (Книга Закону);
  • Necro-Nomo-icon — Книга Мертвих Законів;
  • Necro-Nemo-ikon — Дослідження класифікації мертвих;
  • Necro-Nomo-eikon — Втілення Закону Мертвих;
  • Necro-Nemein-Ikon — Книга про Мертвих;
  • Necrό-Nomo-eikon — Закон мертвих образів;
  • Necr-Onom-icon — Книга Мертвих Імен, похідне від onoma (ім'я);
  • Necr-onom-ikon — Книга Імен Мертвих святих, від icon — Ікона — зображення Святого.

Некрономікон у мистецтві[ред.ред. код]

Некрономікон у літературі[ред.ред. код]

Некрономікон досить часто згадується в романах російських письменників Лазарчука й Успенського. Крім цього, назву вживають Стівен Кінг та Ніл Стівенсон. У романі Сергія Лук'яненка «Денна варта» також згадується ця назва.

Некрономікон у кіно[ред.ред. код]

Вигадана книга Лавкрафта, згадується й в деяких кінофільмах та кіносеріалах, серед них:

Некрономікон у комп'ютерних іграх[ред.ред. код]

  • У 2001 році за мотивами творчості Лавкрафта випущена гра Necronomicon: The Dawning of Darkness.
  • У грі Scratches можна знайти книгу під назвою «Некрономікон Абдула Альхазрета».
  • Студія A Games of Cthulhu випустила карткову flash-гру The Necronomicon.
  • У грі Atelier Iris: Grand Fantasm Некрономікон вважається зброєю.
  • У грі Penumbra: Black Plague в локації «Бібліотека», на книжковій полиці можна зустріти «копію Некрономікона».
  • У грі Екзорцист 2.
  • У грі Max Payne можна знайти книгу «Некрономікон» у нічному клубі «Ragnarock».
  • У Грі Evil Dead: Regeneration вся історія почалася з Некрономікона.
  • У Грі Darkness Within 2: The Dark Lineage Можна знайти «Некрономікон» у книгарні.
  • У грі The Binding of Isaac Некрономікон можна знайти в якості артефакту.
  • У грі Team Fortress 2 є посилання на книгу.
  • У грі League of Legends є артефакт Morellonomicon.
  • У грі Dota 2 є також артефакт «Некрономікон».
  • У грі Corpse Party: Book of Shadows з'ясовується що у сім'ї Шінозакі була одна з копій Некрономікона.

Джерела[ред.ред. код]

  • Некрономікон
  • Necronomicon Files: The Truth Behind Lovecraft's Legend," Daniel Harms, John Wisdom Gonce, 3rd, John Wisdom GonceIII, July 1, 2003, Pgs. 64-65, Red Wheel/Weiser
  • The History of the Necronomicon," H.P. Lovecraft, June 1989, Necronomicon Press