Листове
| село Листове | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Сакський район |
| Рада | Митяївська сільська рада |
| Облікова картка | Листове |
| Основні дані | |
| Населення | 394 |
| Поштовий індекс | 96544 |
| Телефонний код | +380 6563 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°15′35″ пн. ш. 33°39′54″ сх. д. / 45.25972° пн. ш. 33.66500° сх. д.Координати: 45°15′35″ пн. ш. 33°39′54″ сх. д. / 45.25972° пн. ш. 33.66500° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 96542, Автономна Республіка Крим, Сакський район с. Митяєве, вул. Леніна, 9 |
| Карта | |
  Листове | |
 Листове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Листове́ (до 1945 року — Войо-нова; есп. Vojo Nova) — село Сакського району Автономної Республіки Крим.
Історія[ред. | ред. код]
Войо-нова (з есп. Новий поступ) — сільськогосподарська комуна реемігрантів із Палестини, яку було зареєстровано 21 липня 1928 року в Євпаторійському районі Кримської АСРР.
Реемігранти — колишні члени сіоністської організації «Гдуд авода» (Легіон праці), заснованої 1920 року на британській підмандатній території Палестини. Реемігранти були членами лівої фракції Гдуда, виключеними з організації наприкінці 1926 року. Побудова соціалістичного суспільства в Палестині їм видавалася майже нерозв'язним завданням. Вони вважали, що цієї мети можна досягти у країні переможної революції.
Мову есперанто переселенці знали не дуже добре. Так, у заяві про їхню реєстрацію ім'я «Войо-нова» неправильно перекладено як «Новий шлях». Тель-авівський історик Анітою Шапіра у своїй книжці «Visions in conflict» (івритом, 1990) з приводу вибору назви для комуни писала таке: «Російську або єврейську (ідиш) назву вони не хотіли, а дати комуні назву мовою іврит вони не могли».
Після 1949 року «Войо-нова» перейменували в село Листове. На керівні посади в післявоєнні роки призначали переважно росіян і українців. В ізраїльській літературі висувається інша версія цих подій із посиланням на А.Шапіра: уже в другій половині 30-х років колгосп перейменовано в «Дружбу народів».
Джерела[ред. | ред. код]
- Гьотц Хіллінг (доктор філософських наук, приват-доцент Марбурзького університету (Німеччина), іноземний член АПН України) (30 серпня 2008). Забутий досвід побудови комунізму в Криму. Дзеркало Тижня. Архів оригіналу за 7 січня 2010. Процитовано 3 листопада 2010.
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
