Палестина

Історична карта Палестини з Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона

Палести́на (араб. فلسطين, арам. ܦܠܫܬ, івр. ארץ-ישראל — біблійн. «земля Ханаанська», «земля Обітована» і «земля Ізраїлю») — історична область в Західній Азії.

Географія

Південний Ханаан (нинішня Палестина) після навали "народів моря)

Палестина історично поділяється на 4 географічні області: Прибережна (до Середземного моря) рівнина, Галілея (північна частина) Самарія (центральна частина, на північ від Єрусалима) та Іудея (південна частина, разом з Єрусалимом). Цими географічними назвами оперує, зокрема, Біблія.

У наш час територію Самарії та Іудеї в україномовних джерелах прийнято називати "Західний берег ріки Йордан".

Галілея, Самарія та Іудея складаються з ряду гірських груп, долин та пустель. Гори на півдні — Іудейське плато, в середині - Самарійські гори (Гризин, Гевал), далі Фавор (562 м над рівнем моря), Малий Хермон (515 м), Кармель (551 м), на півночі Хермон (2224 м). В глибоких западинах (значно нижче рівня моря) розташовані Тиверіадське озеро (212 м нижче рівня моря), Мертве море (найглибша западина на земній кулі, на 400 м нижче рівня моря).

Назва

Карта підмандатної Палестини

Споконвічно «Палестиною» називали територію розселення народу філістимлян, але після того, як римський імператор Тит зруйнував у 73 році н. е. Єрусалим, він наказав всю територію між Середземним морем і річкою Йордан називати Палестиною. Перейменування було проведене з метою стерти пам’ять про існування Іудейского царства.

З початку ХХ ст. від слова «Палестина» було утворено назву «палестинці». Під час британського мандату в Палестині(у 1-й половині 20-го сторіччя), англійці називали палестинцями (palestinians) усіх юдеїв і арабів, що мешкали на территорії між рікою Йордан та Середземним морем. Після Шестиденної Війни 1967 року так почали називати арабів, що мешкають на захоплених Ізраїлем територіях.

Історія

Єрусалим

У III тисячоліття до н. е. Палестина була заселена племенами ханааніїв. З XIII ст. до н. е. почалося завоюванне території сучасної Палестини давньоєврейськими племенами.

У XI ст. до н. е. давньоєврейські племена заснували Іудейське царство, що розпалося у 928 р. до н. е. на два - Ізраільське царство (існувало до 722 р. до н. е.) та Іудейське царство (до 586 р. до н. е.). Згодом Палестина була завойована давньоперсидською державою Ахеменідів, потім входила до складу елліністичних держав Птолемеїв і Селевкідів (у III—II ст. до н. е.).

Монета підмандатної Палестини

З 63 р. до н. е. Палестина була римською провінцією і поділялася на Іудею, Самарію та Галілею Петрею (Зайордання). З 395 р. — у складі Візантії. У 636 р. була завойована арабами, у 1099- 1187 р. - хрестоносцями, які заснівали тут Єрусалимське королівство. У 1516 р. потрапила під владу Османської імперії.

З кінця XIX століття почалося заселення Палестини євреями, послідовниками ідеології сіонізму. У 1900 р. було 34 єврейских сільськогосподарських поселення з 28176 гектарами землі і 5,3 тис. людей.

Сучасний період

Під час Першої світової війни Палестину окупувала Великобританія (1917), яка отримала мандат Ліги Націй на управління цією територією.

Поштова марка підмандатної Палестини

Протягом XX століття єврейське населення Палестини зросло з 50 тис. осіб (1900) до близько 600 тис. у момент закінчення британського мандату та проголошення Держави Ізраїль (1948). Нині євреї становлять більшу частину населення Палестини – понад 5 млн осіб (2000). Арабів нараховується 750 тис. осіб в Ізраїлі і близько 1 млн на Західному березі, у Східному Єрусалимі та смузі Газа. Поза межами Палестини внаслідок арабо-ізраїльських воєн опинилося понад 1,5 млн (1,2 млн у Йорданії, 300 тис. у Лівані; близько 100 тис. – у США.

Політичний статус

Після підписання Організацією визволення Палестини під головуванням Ясіра Арафата та урядом Ізраїлю на чолі з прем’єр-міністром Їцхаком Рабином так званих Норвезьких мирних угод (1993), було створено так звану Палестинську національну адміністрацію (ПНА) для арабського населення Західного берегу та сектору Газа, а ізраїльський військовий контингент було виведено з більшости населених пунктів цих територій, які, як передбачає план мирного процесу, у майбутньому отримають політичний статус незалежної арабської держави.

Паспорт мешканця підмандатної Палестини

Станом на серпень 2011 року, згідно з заявами керівництва ПНА, відомо про визнання незалежності Палестини 122 державами світу.

‎

Прапор арабської Палестини

Палестинська автономія входить до Ліги Арабських Держав, але не має статусу повноправного члена ООН, бо не визнанна 2 державами - постійними членами Ради Безпеки ООН: США та Великобританією, а також більшістю країн Євросоюзу, Японією і деякими іншими державами.

Див. також

• Палестинська автономія