Палестина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історична карта Палестини з Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона

Палести́на (араб. فلسطين‎, арам. ܦܠܫܬ, івр. ארץ-ישראל‎ — біблійн. «земля Ханаанська», «земля Обітована» і «земля Ізраїлю») — історична область в Західній Азії.

Географія[ред.ред. код]

Південний Ханаан (нинішня Палестина) після навали "народів моря)

Палестина історично поділяється на 4 географічні області: Прибережна (до Середземного моря) рівнина, Галілея (північна частина) Самарія (центральна частина, на північ від Єрусалима) та Іудея (південна частина, разом з Єрусалимом). Цими географічними назвами оперує, зокрема, Біблія.

У наш час територію Самарії та Іудеї в україномовних джерелах прийнято називати "Західний берег ріки Йордан".

Галілея, Самарія та Іудея складаються з ряду гірських груп, долин та пустель. Гори на півдні — Іудейське плато, в середині - Самарійські гори (Гризин, Гевал), далі Фавор (562 м над рівнем моря), Малий Хермон (515 м), Кармель (551 м), на півночі Хермон (2224 м). В глибоких западинах (значно нижче рівня моря) розташовані Тиверіадське озеро (212 м нижче рівня моря), Мертве море (найглибша западина на земній кулі, на 400 м нижче рівня моря).

Наразі Палестина розділена на дві частини - Західний берег річки Йордан та Сектор Газа.

Площа території Західного берегу річки Йордан складається 5,8 тис. км2. Загальна довжина кордонів - 404 км. Там м'який клімат з м'якими зимами і жарким літом. Найвища точка - Таль Асур (1022 м), найнижча - Мертве море (-408 м). З природних ресурсів тут лише землі, придатні для сільського господарства завдяки зрошуванню.

Сектор Газа має площу всього в 360 км2. Загальна довжина кордонів - 62 км. Клімат тут помірний з м'якими зимами і сухим та гарячим літом. Територія складається з рівнинних ділянок та піщаних дюн. Найнижча точка - Середземне море - 0 м, найвища - Абу Авгад (105 м).

Назва[ред.ред. код]

Споконвічно «Палестиною» називали територію розселення народу філістимлян, але після того, як майбутній імператор Тит зруйнував 73 року Єрусалим, він наказав всю територію між Середземним морем і річкою Йордан називати Палестиною з метою стерти пам’ять про існування Іудейского царства.

З початку ХХ ст. від слова «Палестина» було утворено назву «палестинці». Під час британського мандату в Палестині (у 1-й половині 20-го сторіччя), англійці називали палестинцями (palestinians) усіх юдеїв і арабів, що мешкали на территорії між рікою Йордан та Середземним морем. Після Шестиденної війни 1967 року так почали називати арабів, що мешкають на захоплених Ізраїлем територіях.

Історія[ред.ред. код]

Єрусалим

У III тисячоліття до н. е. Палестина була заселена племенами ханааніїв. З XIII ст. до н. е. почалося завоювання території сучасної Палестини давньоєврейськими племенами.

У XI ст. до н. е. давньоєврейські племена заснували Іудейське царство, що розпалося у 928 р. до н. е. на два - Ізраїльське царство (існувало до 722 р. до н. е.) та Іудейське царство (до 586 р. до н. е.). Згодом Палестина була завойована давньоперською державою Ахеменідів, потім входила до складу елліністичних держав Птолемеїв і Селевкідів (у III—II ст. до н. е.).

Монета підмандатної Палестини

З 63 р. до н. е. Палестина була римською провінцією і поділялася на Іудею, Самарію та Галілею Петрею (Зайордання). З 395 року — у складі Візантії. 636 Палестину завоювали араби, між 1099 та 1187 роками - хрестоносці, які заснували тут Єрусалимське королівство. 1516 року вона потрапила під владу Османської імперії.

З кінця XIX століття почалося заселення Палестини євреями, послідовниками ідеології сіонізму. 1900 року в ній було 34 єврейські сільськогосподарські поселення з 28176 гектарами землі і 5,3 тис. людей.

Сучасний період[ред.ред. код]

Під час Першої світової війни Палестину окупувала Великобританія (1917), яка отримала мандат Ліги Націй на управління цією територією.

Поштова марка підмандатної Палестини

Протягом XX століття єврейське населення Палестини зросло з 50 тис. осіб (1900) до близько 600 тис. у момент закінчення британського мандату та проголошення Держави Ізраїль (1948). Нині євреї становлять більшу частину населення Палестини – понад 5 млн осіб (2000). Арабів нараховується 750 тис. осіб в Ізраїлі і близько 1 млн на Західному березі, у Східному Єрусалимі та смузі Газа. Поза межами Палестини внаслідок арабо-ізраїльських воєн опинилося понад 1,5 млн (1,2 млн у Йорданії, 300 тис. у Лівані; близько 100 тис. – у США.

Політичний статус[ред.ред. код]

Після підписання Організацією визволення Палестини під головуванням Ясіра Арафата та урядом Ізраїлю на чолі з прем’єр-міністром Їцхаком Рабином так званих Норвезьких мирних угод (1993), було створено так звану Палестинську національну адміністрацію (ПНА) для арабського населення Західного берегу та сектору Газа, а ізраїльський військовий контингент було виведено з більшости населених пунктів цих територій, які, як передбачає план мирного процесу, у майбутньому отримають політичний статус незалежної арабської держави.

Palestine
Паспорт мешканця підмандатної Палестини

30 листопада 2012 року ООН надала Палестині нового статусу - держави спостерігача ООН.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Довоєнна українська преса про Палестину[ред.ред. код]