Піренеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Топографічна мапа Піренеїв.
Піренеї, вигляд з космосу.

Піренеї (іспанська: Pirineos; французька:Pyrénées; каталанська: Pirineus; оксітанська: Pirenèus; аргонська: Perinés; баська: Pirinioak) — гори, які утворюють природний кордон між Францією та Іспанією. Простяглися на 435 км від Біскайської затоки до Середземного моря (Капе де Креус). Найвища вершина — Піко-де-Ането (3404 м).

Назва Піренеї пійшла від імені Піріни (грецькою: вогонь, пожежа) яка була дочкою Бебрікса і була зґвалтована Гераклом. Перелякана народженням змії вона втекла у гори де і померла. Геродот зазначив цю легенду на мапі Ойкумени у 450 році до н. е.

Географія[ред.ред. код]

Фізично Піренеї мають поділ на: Центральні, Атлантичні або Західні, та Східні.

Центральні Піренеї простираются в східному напрямку від Сомпорту через Баль-д'Аран і мають у своєму складі такі вершини:

  • Пік Ането (3 404 м)
  • Монт Посет (3 375 м)
  • Монт Пердидо (3 355 м).

В Атлантичних Піренеях средня висота зменшується зі сходу на захід, біля Біскайської затоки переходять у Баські гори .

Піренеї. Табун коней.

Геологія[ред.ред. код]

Піренеї — альпійська складчаста система з монолітною осьовою зоною. На заході розвинені вапняки, карст; в центрі — переважно кристалічні породи, альпійські форми рельєфу, льодовики (площа бл. 40 км²); на сході хребти знижуються, чергуючись з міжгірними западинами. Родовища бокситів, залізних руд.

Піренеї старші за Альпи: їх відклади були спочатку депоновані біля берега у палеозої та мезозої. Між 100 і 150 млн років тому, Біскайська затока розпочала розширення і витискування сучасної Іспанії в бік сучасної Франції. Інтенсивний тиск і підняття земної кори було під час всього еоцену.

Східна частина Піренеїв складається з: граніту та гнейсів. А західна частина з граніту та вапняку.

Клімат[ред.ред. код]

Кількість опадів набагато більше в Західних ніж у Східних Піренеях. Це суттєво позначається на характері покриву гір та рельєфі. По-перше, Східні Піренеї — без льодовиків, кількість опадів недостатня для їх розвитку. Льодовики обмежені північними схилами Центральних Піренеїв, і не спускаются, як у Альпах, далеко вниз по долинах, але мають велику довжину вздовж хребтів. Лінія снігу змінюється від 2 700 до 2 800 метрів вище рівня моря.

Витоки рік Гаронна, Адур, приток ріки Ебро; ліси (бук, ялина, сосна), середземноморська гущавина, альпійські трави; невел. льодовики (площею близько 40 км²); туризм; мінеральні джерела; у Піренеях розташована країна Андорра.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.