Люшенко Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люшенко Микола Миколайович
 Прапорщик
Загальна інформація
Народження 5 лютого 1986(1986-02-05)
Українська РСР Криве Озеро, Миколаївська область
Смерть 19 червня 2014(2014-06-19) (28 років)
Україна Ямпіль, Донецька область
(загиблий у бою)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2004—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  ВДВ України
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)

Мико́ла Микола́йович Люше́нко (нар. 5 лютого 1986(19860205), смт Криве Озеро, Миколаївська область, Українська РСР — пом. 19 червня 2014, смт Ямпіль, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український військовик, десантник, миротворець, прапорщик Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї колгоспників. Після закінчення 9 класів Кривоозерської загальноосвітньої школи № 2 продовжив навчання у Первомайському політехнічному коледжі. Пройшов строкову службу в Збройних силах України, після чого залишився служити за контрактом. Виконував миротворчу місії в Ліберії та Косово. Останні 6 років проходив службу в лавах 25-ї десантної бригади.

Головний сержант зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади ВДВ, військова частина А1126, смт Гвардійське.

З весни 2014 брав участь в антитерористичній операції в районі Слов'янська та Лиману.

19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків в районі смт Ямпіль та звільнення населених пунктів. З Красного Лиману вирушили підрозділи десантників, яким було поставлене завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити та утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим — десантники потрапили у засідку. Було підірвано на керованому фугасі машину управління «Реостат», командир батареї дістав поранення у шию, двоє бійців загинули. У підбитому з гранатомету КамАЗі зенітників загинув начштабу дивізіону Андрій Клочко і ще один десантник. Було втрачено дві БМД-1. Після півторагодинного бою довелось відступити. На допомогу вилетіла пара Су-25. Перегрупувавшись, поповнивши боєкомплект, десантники знову пішли на штурм. Спільними зусиллями, блокпост був взятий[1][2][3]. У бою загинули шість бійців 25-ї бригади: капітан Андрій Клочко, старший прапорщик Юрій Голополосов, прапорщик Микола Люшенко, старший сержант Максим Коваль, молодший сержант Віталій Мосьпан і солдат медроти Андрій Литвиненко, а також двоє десантників 95-ї бригади капітан Олексій Крементар і старший солдат Олексій Шевченко.

Звільнення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ[4].

Похований на кладовищі смт Криве Озеро[5].

Залишилися батьки Микола Андрійович та Світлана Леонідівна Люшенки, сестра Світлана, дружина та 3-річний син.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

14 жовтня 2014 у Кривому Озері на будівлі Кривоозерської ЗОШ І-ІІ ступенів № 2 відкрито меморіальну дошку випускнику школи Миколі Люшенку[7].

19 червня 2016 на перехресті доріг смт Ямпіль — с. Озерне (колишня Іллічівка) — с. Закітне відкрито пам'ятний знак загиблим українським воїнам — визволителям населених пунктів Лиманщини від російсько-терористичних збройних формувань. Серед них імена шістьох полеглих десантників 25-ї бригади[8][9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Коли штурмували „опорник“ бойовиків, усі офіцери були попереду» [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Народна Армія, 17 березня 2016
  2. 25-а Окрема повітряно-десантна бригада. Перші бої в АТО [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Тиждень, 28 квітня 2016
  3. Злочин і кара. Ямпільський казус [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // feldherrnhalle на livejournal, 1 січня 2017
  4. Слідами Стрєлкова: місця боїв під Краматорськом досі нагадують про 200 знищених бойовиків [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ДеПо. Донбас», 24 лютого 2016
  5. Сьогодні похоронили десантника-кривоозерця, який загинув у бою на Сході України [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // НікВісті, 23 червня 2014
  6. Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Під прапором козацької звитяги. В Кривоозерському районі відкрито меморіальну дошку загиблому в АТО Миколі Люшенку [Архівовано 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Кривоозерська РДА, 15 жовтня 2014
  8. На Лиманщині вшанували пам'ять загиблих захисників України [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Донецька ОДА, 19 червня 2016
  9. Під Ямполем відкрили пам'ятник героям та освистали мера (фото, відео) [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт ГО «Бахмут Український», 19 червня 2016

Джерела[ред. | ред. код]