Маланг
| Маланг | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 7°58′48″ пд. ш. 112°37′12″ сх. д. / 7.98000000002777821° пд. ш. 112.62000000002778677° сх. д.Координати: 7°58′48″ пд. ш. 112°37′12″ сх. д. / 7.98000000002777821° пд. ш. 112.62000000002778677° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Індонезія[1] | |||||||
| Адмінодиниця | Східна Ява[1] | |||||||
| Столиця для | Сінгасарі (колишня держава, володіння) | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Поділ |
| |||||||
| Засновано | 1 квітня 1914 | |||||||
| Площа | 145,28 км² | |||||||
| Населення |
866 118 осіб (2018)[3], 1 175 282 осіб | |||||||
| Висота НРМ | 476 ± 1 м | |||||||
| Телефонний код | (+62) 0341 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+7 | |||||||
| Номери автомобілів | N | |||||||
| GeoNames | 1636722 | |||||||
| OSM | ↑3438227 ·R (Східна Ява) | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Мер міста | Sutiajid[4] | |||||||
| Вебсайт | malangkota.go.id | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Маланг у Вікісховищі | ||||||||
.svg)
Мала́нг[5] (/mɒˈlɒŋ/; Javanese: ꦏꦸꦛꦩꦭꦁ, romanized: Kutha Malang індонез. Malang) — місто в індонезійській провінції Східна Ява. Друге за населенням місто провінції після Сурабаї з населенням 820 043 за переписом 2010 року і 843 810 за переписом 2020 року. Історія міста сягає часів королівства Сінгхасарі. У 2010 році в його околицях (столичному регіоні) проживало 3 663 691 жителів, розподілених у двох містах та 22 районах (21 у регентстві Маланг та один у регентстві Пасуруан).
Маланг - третє за величиною місто за економікою на Східній Яві, після Сурабаї та Кедирі, з оціночним ВВП 2016 року в 44,30 трильйона рупій.
Місто добре відоме своїм м'яким кліматом. Під час голландської колонізації він був популярним місцем для європейських жителів. Навіть зараз Маланг все ще утримує свої позиції, як популярне місце для міжнародних туристів. Маланг зберігає різні історичні реліквії. Це місто зберігає реліквії періоду Королівства Канджурухан до голландського періоду. Існування голландської спадщини в цілому має вигляд старовинних будівель, таких як церква Каютанган та собор Іджен, який має готичну архітектуру.
Маланг також проводить різні заходи для збереження своєї культурної спадщини, одним з них є фестиваль "Malang Tempo Doeloe Festival". Тут також є багато історичної спадщини, яка стала визначною пам'яткою, наприклад, Тугу Маланг (Алун-алун Бундар). Це місто також добре відоме завдяки своєму ярлику освітнього міста. Тут знаходяться одні з найкращих університетів Індонезії, такі як Університет Бравіджая та Державний університет Маланг.[6]
Маланг має різні етнічні групи та культури з усієї Індонезії та світу. Населення Маланг досягає 895 387 осіб, більшість з яких є яванцями, за ними йдуть мадурези та китайці або перанаканці. Велика міська агломерація Маланг, або відома як Маланг-Райя, є другою за величиною на Східній Яві після Гербангкертосусіла (також відомий, як столичний район Сурабаї).
Маланг був позбавлений багатьох наслідків азійської фінансової кризи, і з того часу він відзначається стабільним економічним та демографічним зростанням.
Історія[ред. | ред. код]
Місто виникло в Середні віки. Воно було столицею держави Сінгасарі, потім входило до складу держави Матарам. Маланг згадується в так званому Надпису Дінойо, створеному у 760 році[7]. Під час голландської колонізації Індонезії Маланг слугував популярним місцем відпочинку європейців, що знаходилися в Індонезії. Місто відоме своїм прохолодним кліматом і носить прізвисько «Париж Східної Яви».
Назва міста походить від не існуючого індуїстського храму Маланг Кучешвара, що буквально значить «Бог знищив брехню і затвердив істину». Храм не зберігся, його точне розташування невідоме.
Географія[ред. | ред. код]
На схід від міста розташований національний парк Бромо-Тенгер-Семеру, у котрому знаходиться вулкан Бромо.
Відомі уроженці[ред. | ред. код]
- Субандріо — міністр іноземних справ Індонезії в 1957—1966 роках.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100.1.1-6117 Of 2022 — С. 2151.
- ↑ а б в г д Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ https://id.wikipedia.org/wiki/Sutiaji
- ↑ Географический энциклопедический словарь: географические названия / Под ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп.. — М.: Советская энциклопедия, 1989. — С. 297. — 210 000 экз.
- ↑ Burhanudin, Tony (25 вересня 2016). Kota Malang Singkirkan Yogyakarta Sebagai Kota Pendidikan. Marketing.co.id (амер.). Процитовано 2 жовтня 2022.
- ↑ L. Damaes: "Studed' Epigraphy d'Indonesia IV. 1952
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Джакарта  Сурабая |
1 | Джакарта | Джакарта | 9 588 198 | 11 | Танґеранґ-Селатан | Бантен | 1 290 322 |  Бандунґ  Бекасі |
| 2 | Сурабая | Східна Ява | 2 765 487 | 12 | Боґор | Західна Ява | 950 334 | ||
| 3 | Бандунґ | Західна Ява | 2 394 873 | 13 | Батам | Острови Ріау | 944 285 | ||
| 4 | Бекасі | Західна Ява | 2 334 871 | 14 | Пеканбару | Ріау | 897 767 | ||
| 5 | Медан | Північна Суматра | 2 097 610 | 15 | Бандар-Лампунґ | Лампунґ | 881 801 | ||
| 6 | Танґеранґ | Бантен | 1 798 601 | 16 | Паданґ | Західна Суматра | 833 562 | ||
| 7 | Депок | Західна Ява | 1 738 570 | 17 | Маланґ | Східна Ява | 820 243 | ||
| 8 | Семаранґ | Центральна Ява | 1 555 984 | 18 | Денпасар | Балі | 788 589 | ||
| 9 | Палембанґ | Південна Суматра | 1 455 284 | 19 | Самаринда | Східний Калімантан | 727 500 | ||
| 10 | Макасар | Південне Сулавесі | 1 338 663 | 20 | Тасікмалая | Західна Ява | 635 464 | ||
|
