Західна Суматра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Західна Суматра
Sumatera Barat, Sumbar
West Sumatra coa.svg
Девіз:
Карта Західноої Суматри
Столиця Паданг
Губернатор Марліс Рахман
Площа 42 013 км²
Населення 4 846 909
Етнічні групи Мінангкабау (88 %), Батаки (4 %), Яванці (4 %), Ментавайці (1 %)
Релігія Іслам
Мови Індонезійська мова (офіційна), мінангкабау, ментавай
Часовий пояс UTC+7
Сайт http://www.sumbarprov.go.id/

За́хідна Сума́тра (Sumatera Barat) — провінція Індонезії, розташована на заході центральної частини Індонезії. Межує з Індійським океаном на заході, Північною Суматрою на півночі, Ріау на північному сході, Ямбі на південному сході та Бенгкулу на півдні. Провінція займає площу 49 778 км² і включає острови Сіберут, Пагай Утара, Пагай Селатар та Супурські острови.

Західну Суматру, яку довго населяв народ мінангкабау, близько II ст. почали заселяти переселенці з Індії, а згодом ця територія стала належати імперії Срівіджая, яка процвітала на південній Суматрі на початку VII ст. Після розпаду імперії Срівіджая в XIV ст. тут було засновано королівство Мінангкабау. Король Мінангкабау прийняв іслам в XVI ст. Коли голландці ввійшли в регіон у 1596 р., вони заснували тут головний плацдарм на Суматрі. В першій половині XIX ст. контроль над цією територією тимчасово перейшов до Британії. Голландцям знову вдалося захопити цю територію, коли вони від імені королівської родини Мінангкабау втрутилися у громадянську війну, відому як Війна Падрі (1821—1839).

Японія окупувала Суматру в період Другої Світової Війни. Після цього, індонезійські націоналісти оголосили утворення Республіки Індонезія і, після періоду напруженої антиколоніальної боротьби, Західна Суматра, разом з усією Суматрою приєдналася до Республіки Індонезія 1950 р. Провінція була місцем повстання проти уряду Сукарто в 1958 р. та Революційний Уряд був сформований тут з штаб-квартирою Буккітінджі. Через декілька місяців повтання було придушене індонезійськими військами після повітряних атак по Падангу та Буккітінджі.

Гірська система складається з декількох паралельних хребтів, увінчаних безліччю активних та погаслих вулканів, включаючи Гунунг Таланг (2 597 м), Гулунг Мерапі (2 890 м) та Гулунг Зінгаланг (2 880 м). Прісноводні болотяні ліси знаходяться в багатьох місцях біля узбережжя. Низинні дощові ліси з сосен, тіків та червоного дерева до гористого регіону. Головна опора економіки — вирощування рису, кукурудзи, маніоки, чаю, кави, каучукових дерев, перцю, тютюну, кокосів та сої.

Промисловість виготовляє цемент, напої, текстильні вироби, гумові товари, хімікати та транспортне обладнання. Дороги проходять по всій дожині провінції, а залізничні шляхи проходять тільки в центральній частині.

Паданг — столиця провінції. Основне населення складається з народів мінангкабау, гайо-ала та батак. Також тут є невелике число індійців та китайців. Населення 4 328 200 осіб.