Північна Суматра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Північна Суматра
Місцезнаходження Північної Суматри
Sumatera Utara.png
Основні дані
Столиця: Медан
Площа: 71 587 км²
Населення: 11 649 655 (2000)
Густина населення: 162 жителів/км²

Північна Суматра (Sumatera Utara) — провінція Індонезії, межує з Індійським океаном на заході, Малаккською протокою на сході, з напівавтономною провінцією Ачех на півночі, провінцією Західна Суматра на півдні, та Ріау на південному сході.

Територія провінції була складовою частиною імперії Срівіджая в VII ст. Пізніше перейшла до індуської імперії Меджепегіт з східної Яви, що існувала до початку XVI ст. Після утворення Ачехського султанату в другій половині XVI ст., Північна Суматра стала частиною цієї держави та місцем битв ачехців з королівствами південної Суматри. Британці та голландці змагалися за контроль цією територією впродовж XVII — XVIII ст. Британія поступилася своїми інтересами на Суматрі в 1871 р., і голландці отримали повний контроль над провінцією до 1903 р. Після японської окупації впродовж Другої Світової Війни регіон приєднався до Республіки Індонезія в 1950 р. як Північна Суматра. Політичний неспокій та вимоги надати автономію були придушені індонезійським урядом в 1956 р.

Плато Батак, що знаходиться в центрі провінції займає близько дві третини території. Тут є як активні, так і пасивні вулкани, включаючи Сінабун (2 451 м), Сібаяк (2 094 м), Сорікмерапі (2 145 м). Біля центру плато на висоті 910 м лежить озеро Тоба, залишок давнього виверження. В центрі озера знаходиться острів Замозір, 44 км в довжину і 19 км в ширину, з'єднаний з західним берегом вузьким штучним перешийком. В південно-західній частині плато межує з береговими болотистими низинами. Найзаселеніші райони біля узбережжя, де розташовані гирла багатьох річок.

Плато вкрите тропічними лісами з тіку, річних видів залізних дерев, баньяну та з мішаних субтропічних рослин, включаючи дуб, клен, горіхове дерево і лавр. Бамбук також дуже поширений на плато. Береговий регіон вкритий прісноводними болотистими лісами, включаючи широкий пояс мангового лісу. Сільське господарство, яке базується на перемінній обробці, — основа економіки. Тут вирощують рис, маніоку, тютюн, каучук, олійні пальми, агаву, чай, каву, перець, фрукти ти овочі. Промисловість обробляє їжу і тютюн та виготовляє алюміній, напої, текстиль, товари з різьбою по дереву, шкіряні та гумові товари, машинне і транспортне устаткування. Головні шосе та залізничні дороги лежать паралельно північно-східному узбережжю.

Медан — найбільше місто провінції. Населення переважно ачехське, батакське та малайське. Тут є також китайці та південні азійці. Територія 71 587 квадратних км, населення 11 649 655 (2000).