Малонизгорецька сільська рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малонизгорецька сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Бердичівська округа
Київська область
Житомирська область
Район Вчорайшенський район
Ружинський район
Адм. центр с. Малі Низгірці
Утворена 1923 року
Ліквідована 2018 року
Код КОАТУУ 1825284300
Облікова картка Малонизгорецька сільська рада 
Склад
Кількість членів 12
Голова ради Минайлюк Сергій Іванович
Територія та населення
Населення 440
Населені пункти с. Малі Низгірці
Контактні дані
Адреса вул. Центральна, 2, с. Малі Низгірці, Ружинський р-н, Житомирська обл., 13626
Мапа

Малонизгорецька сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Вчорайшенському (Бровківському) і Ружинському районах Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Малі Низгірці.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення[ред. | ред. код]

Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 1 634 особи, з них, за статтю: чоловіків — 816, жінок — 818; етнічний склад: українців — 1 616, росіян — 6, євреїв — 12. Кількість господарств — 344, з них, несільського типу — 8[1].

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 440 осіб[2].

Склад ради[ред. | ред. код]

Рада складалася з 12 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради[ред. | ред. код]

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Минайлюк Сергій Іванович Сільський голова, 1967 року народження, освіта, безпартійний 26.03.2006 31.10.2010
Минайлюк Сергій Іванович Сільський голова, 1967 року народження, освіта середня спеціальна, безпартійний 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[3]

Історія[ред. | ред. код]

Заснована 1923 року в с. Малі Низгірці Малочернявської волості Бердичівського повіту Київської губернії. Станом на 17 грудня 1926 року в підпорядкуванні значилися хутір Калинів та населений пункт Призавгосп, які, на 1 жовтня 1941 року, не перебували на обліку населених пунктів[4].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Вчорайшенського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Малі Низгірці[5].

5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих рад області», сільську раду ліквідовано, територію ради та с. Малі Низгірці приєднано до складу Роставицької сільської ради Ружинського району. Відновлена 3 березня 1995 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій окремих районів», в с. Малі Низгірці Роставицької сільської ради Ружинського району[4].

31 липня 2018 року територію ради та с. Малі Низгірці включено до складу новоствореної Вчорайшенської сільської територіальної громади Ружинського району Житомирської області[6].

Входила до складу Вчорайшенського (Бровківського, 7.03.1923 р., 13.02.1935 р.) та Ружинського (5.02.1931 р., 28.11.1957 р., 3.03.1995 р.) районів[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів. 1927. с. 34. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 10 квітня 2023.
  2. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 10 квітня 2023.
  3. Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
  4. а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 90, 297, 415, 561, 601. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2023.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 168. Процитовано 10 квітня 2023.
  6. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.