Маргарита Шведська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маргарита Шведська
Margaretha av Sverige
Маргарита у 1921
Народилася 25 червня 1899(1899-06-25)
Стокгольм, Швеція
Померла 4 січня 1977(1977-01-04) (77 років)
Конґстед, Зеландія, Данія
Титул принцеса Данська
Конфесія лютеранство
Батько Карл Шведський
Матір Інгеборга Данська
Рід Бернадоти
Дружина Аксель Данський
Діти Сини: Георг та Флеммінг
Нагороди

Орден Слона

Маргарита Шведська (швед. Margaretha av Sverige), повне ім'я Маргарита Софія Ловіса Інгеборга Шведська (швед. Margaretha Sofia Lovisa Ingeborg av Sverige), (* 25 червня 1899 — 4 січня 1977) — шведська принцеса з династії Бернадотів, донька принца Швеції Карла та данської принцеси Інгеборги, дружина принца Данії та Ісландії Акселя.

Біографія[ред.ред. код]

Маргарита стала первістком в родині принца Швеції Карла та його дружини Інгеборги Данської, народившись за два роки після їхнього весілля. Дівчинка з'явилась на світ 25 червня 1899 року на віллі Паркудден,[1] літньому будиночку батьків, що знаходився на острові Юрґорден у центрі Стокгольма. За наступні шість років сім'я поповнилася ще двома доньками: Мартою та Астрід. Країною в цей час правив їхній дід Оскар II.

Маргарита із батьком та сестрою Мартою у дитячому віці

1905 року відбулося розірвання унії між Швецією та Норвегією. Карл Шведський розглядався, як можливий претендент на норвезький престол, проте, королем обрали брата Інгеборги, Крістіана Фредеріка Карла. 1907, коли помер Оскар II, королем Швеції став брат Карла, Густав. А у 1912 інший брат Інгеборги став королем Данії. Тож Маргарита доводилася небогою трьом правлячим скандинавським королям.

Родина проводила літо на віллі Паркудден, а зиму — в Палаці Кронпринца. Проте 1908 Батько придбав віллу Бистрьом, що стала їхньою постійною резиденцією. Літом же Маргарита з сім'єю від 1910 бувала на віллі Фрідхем на затоці Бравікен. 1911 у неї з'явився молодший брат Карл.

1916-го принцеса пройшла курс по догляду за дітьми.[2]

Наприкінці 1910-х королева Великої Британії Мері Текська, висловлювала сподівання, що Маргарита може стати дружиною її старшого сина Едуарда, принца Уельського.[1] Проте, принцеса в той час вже була заручена із принцем Данії та Ісландії, Данії та Ісландії Акселем. Офіційно про їхні заручини було оголошено 23 березня 1919. Молоді люди були пристрастно закохані одне в одного, і матір нареченої навіть сказала, що їх «не можна спокійно залишити на самоті у мебльованій кімнаті».

Весілля відбулося 22 травня 1919 у катедральному соборі Стокгольма. Маргариті було 19 років, Акселю — 30. Шлюб відзначали з пишністю та урочистостями. Багато уваги він викликав і у народа, і у преси. В якості весільного подарунка від батьків нареченого, молодята отримали Bernstorffshøj, маєток поблизу палацу Бернсторфф. Медовий місяць пара провела у маєтку принца Євгена у Örberga, в Естергьотланді.[1] По поверненні вони оселилися в подарованому маєтку. Шлюб був дуже щасливим. Їхній дім був багатим і сповненим радістю.[2] У подружжя народилося двоє синів:

  • Георг (19201986) — принц Данії та Ісландії, був одружений з Анною Боуз-Лайон, дітей не мав;
  • Флеммінг (19222002) — граф Розенборг, був одружений з Еліс Рут Нільсен, мав четверо дітей.

1930 Аксель та Маргарита супроводжували кронпринца Фредеріка та принца Кнуда у їхній подорожі на території Азії.

1936-го їхній будинок зазнав пошкоджень під час пожежі. Тож його було вирішено перебудувати в новому, морському, стилі. 1944 подружжя відзначило срібне весілля. З цієї нагоди у саду Аксель та Маргарита висадили горіхове дерево.[3]

Маргарита не стала королевою чи кронпринцесою, як її сестри. Проте, вона пережила їх більше, ніж на два десятиліття і до кінця днів носила прізвисько «Щаслива принцеса».[2]

Після смерті чоловіка Маргарита подорожувала по всьому світу, перетинаючи на лайнері «Queen Mary» Атлантику туди і назад. Часто бувала в Норвегії, Парижі та на Рів'єрі.[2] Також часто відвідувала рідну Швецію, обов'язково з'являючись на врученні Нобелівської премії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Маргарита — принцеса Швеції та Данії [1] (швед.)
  2. а б в г Біографія Маргарити Шведської [2] (швед.)
  3. Історія посольства [3]

Посилання[ред.ред. код]