Мельник-Боткін Костянтин Костянтинович
| Мельник-Боткін Костянтин Костянтинович | |
|---|---|
| фр. Constantin Melnik | |
| Народився |
24 жовтня 1927[4][1][…] Ла-Тронш, Ізер[5] |
| Помер |
14 вересня 2014[1][2][…] (86 років) XV округ Парижа, Париж[5] |
| Країна |
 Франція[3] |
| Діяльність | розвідник, видавець, письменник |
| Alma mater | Інститут політичних досліджень |
| Знання мов | французька[1] |
| Учасник | Алжирська війна |
| Мати | Tatiana Botkined |
| Нагороди | |
Мельник-Боткін Костянтин Костянтинович (фр. Constantin Melnik, 24 жовтня 1927, Франція — 14 вересня 2014) — французький розвідник, політолог, мемуарист. Учасник Французького Опору.
Життєпис[ред. | ред. код]
Костянтин Мельник-молодший народився у Франції, в родині українських емігрантів першої хвилі: білогвардійського поручика, вихідця з родини заможних волинських селян Костянтина Семеновича Мельника (1893—1977) і Тетяни Боткіної, дочки лейб-медика сім'ї Миколи II Євгенія Боткіна.
Костянтин був найкращим учнем у ліцеї, а паралельно — зв'язковим і інформатором підпільників-маки[en].
|
Французька розвідка вела себе грамотно щодо німців. Партизанська війна не була, звичайно, значущим явищем, але ось розвідка дійсно працювала добре | 
|
— згадував згодом Мельник[6]. Після Другої світової війни Мельник два роки служив перекладачем в американській армії. Пізніше Констянтин Мельник згадував про себе і про друга дитинства — князя Сергія Оболенського[ru] (1909—1992):
|
|
Ненависті до Радянського Союзу у нього не було. Він і я вважали, що Європу звільнив від гітлерівців Радянський Союз. Для нас гімн СРСР був гімном визволителів. Я після закінчення ліцею навіть вступив в організацію „Радянські патріоти“ |
|
Якийсь час Мельник працював аналітиком, співпрацював з ватиканської організацією «Руссікум[ru]».
Закінчив Паризький інститут політичних наук (1946), де був першим на своєму курсі. Під час навчання в Інституті політичних наук, не маючи коштів щоб знімати кімнату в Парижі, Мельник прожив в Медоне з 1946 по 1949 рік[7].
Працював секретарем групи радикал-соціалістів в Сенаті. З 1952 року працював в Міністерстві внутрішніх справ Франції. У 1953 році передбачив прихід до влади в СРСР Микити Хрущова. Був призваний в армію, служив в Генеральному штабі національної оборони Франції у маршала Жюена.
Кілька років Мельник пропрацював в США в корпорації стратегічних досліджень RAND, з 1955 року був її представником в Парижі.
Після 13 травня 1958 року і повернення генерала де Голля до влади, Мельник став технічним радником прем'єр-міністра Франції. У 1959—1962 роках — координатор роботи французьких спецслужб (PJ[fr], RG[fr], SDECE[fr], DST[fr], PP) при прем'єр-міністрі Мішелі Дебре[8]. Спочатку головним його завданням була боротьба з розвідкою КДБ і алжирського Фронту національного визволення. А потім — боротьба з Секретною збройною організацією (ОАС). Це був період, коли де Голль різко змінив вектор своєї алжирської політики, приступив до згортання колоніальної війни і затіяв таємні переговори з борцями за незалежність Алжиру з ФНП. У ролі посередника виступив саме Костянтин Мельник.
Після 1962 року Мельник займався переважно видавничою діяльністю.
Вперше Мельник відвідав Росію 1998 року, прибувши на похорон останків царської сім'ї і свого діда, лейб-медика Євгенія Боткіна.
Помер 14 вересня 2014 року в Парижі[9].
Книги[ред. | ред. код]
- Третій Рим, розвал або експансія Радянської імперії
- Справа про зраду
- Сучасна розвідка і шпигунство
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Babelio — 2007.
- ↑ а б в https://data.bnf.fr/en/11553428/ernest_mignon/
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119339676 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Fichier des personnes décédées
- ↑ Настоящая разведка была только в СССР. web.archive.org. 21 квітня 2008. Архів оригіналу за 21 квітня 2008. Процитовано 6 червня 2021.
- ↑ «Бати-иезуиты»: исход из Медона. www.sovsekretno.ru. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- ↑ Samuel, Patrick ([©2000]). Michel Debré : l'architecte du général. [Suresnes]: [Arnaud Franel Editions]. ISBN 2-921843-41-2. OCLC 43511998.
- ↑ Guisnel, Jean (15 вересня 2014). Constantin Melnik, figure des services secrets, est mort. Le Point (фр.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Інтерв'ю Костянтина Мельника газеті «Le Courrier de Russie»
- Повна транскрипція програми «La Fabrique de l'Histoire» з Константином Мельником [Архівовано 6 червня 2021 у Wayback Machine.]
|
