Мессьє 74

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мессьє 74
Мессьє 74
Тип об'єкта Спіральна галактика
Відкривач П'єр Мешен
Дата відкриття 1780
Розташування (Епоха: J2000.0)
Сузір'я Риби
Пряме піднесення 01h 36m 41.8s
Схилення +15° 47′ 01″
Вигляд
Габбл-тип  : SA(s)c
Видима зоряна величина 9,1 m
Фотографічна зоряна величина 9,8 m
Видимі розміри 10′.5 × 9′.5
Яскравість поверхні 13,9 mag/arcmin2
Фізичні дані
Відстань 30 ± 6 [1] св.р.
Кутове положення 25
Червоний зсув
Абсолютна зоряна величина
Променева швидкість 657 км/с
Радіус
Абсолютний діаметр
Маса
Властивості
Позначення
NGC628, PGC 5974, M 74, UGC 1149, MCG 3-5-11, ZWG 460.14, IRAS01340+1532

Мессьє 74 (також відома як М74 та NGC628) є спіральною галактикою в сузір'ї Риб[2]. Вона знаходиться на відстані близько 32 мільйонів світлових років від Землі [3]. М74 складається з двох чітко виражених спіральних рукавів. Низька поверхнева яскравість робить її найтяжчим об’єктом каталогу Мессьє для астрономів любителів [4][5]. Однак відносно великі кутові розміри, роблять цю галактику ідеальним об’єктом для професійних астрономів які бажають вивчати спіральні рукава та хвильову щільність структури. Передбачається що М74 є домівкою для 100 мільярдів зірок [3].



Відкриття[ред.ред. код]

Галактика М74 була відкрита П'єром Мешен в 1780 році. Піздніше Мешен передав своє відкриття Шарлю Мессьє, якій додав цей об’єкт до свого каталогу [5].

Цікаві характеристики[ред.ред. код]

В галактиці М74 було відкрито дві наднові зірки [6], SN 2002ap [7] та SN 2003gd [8] . SN 2002ap привернула до себе увагу тому що це одна з небагатьох наднових типу Ic (або гіпернова) яка спостерігалася в останні роки в межах 10 мегапарсек [9][10][11]. Ця наднова була використана для перевірки теорії про походження зірок типу Ic на більш дальніх відстанях[10] та теорії про зв'язок між вибухами наднових і гамма-випромінювання[11]. SN 2003gd супернова типу II-P [12]. Зірки типу II-P мають визначену світність, так що їх можуть використовувати для точного вимірювання відстаней. Відстань до М74, котра біла виміряна за допомогою SN 2003gd, становить 9,6 ± 2,8 мпк, або 31 ± 9 млн. світлових років [1]. Для порівняня відстань виміряна за допомогою яскравих надгігантів становить 7,7 ± 1,7 мпк та 9,6 ± 2,2 мпк [1].

Мессьє 74 є найяскравішим членом групи галактик М74. Група складається з 5-7 галактик, до якої належить своєрідна спіральна галактика NGC 660 і кілька неправильних галактик [13][14][15].

22 березня 2005 року, було оголошено [16], що космічна рентгенівська обсерваторія Чанда спостерігала потужне джерело рентгенівського випромінювання (ULX) в галактиці М74. Це джерело випромінює більше рентгенівської енергії ніж нейтроні зірки з періодичністю близько двох годин. Це, за оцінками, маса близько 10.000 Сонць, і є показником середньої маси чорної діри. Таке випромінювання свідчить про можливу наявність досить рідкісної чорної діри, клас якої лежить десь між розміром зоряних чорних дірок і масивних чорних дір, які теоретично знаходяться в центрі багатьох галактик. Через це, також вважається що це може бути не чорна діра котра виникла від вибуху наднової, я, можливо, це скупчення менших чорних дір. Джерело рентгенівського випромінювання ідентифікується як CXOU J013651.1 +154547.

Спостереження[ред.ред. код]

Мессьє 74 знаходиться в 1,5°на схід-північно-схід від η Риб [4][5]. Ця галактика друга за найнижчим показником з яскравості зі всіх об'єктів Мессьє (М101 має найменший). Його дуже важко побачити коли небо темне і чисте і майже неможливо в місцях котрі страждають від світлового забруднення. Цю галактику краще всього розглядати на низьких збільшеннях, тому, що на великих збільшеннях дифузне випромінювання стає більш розширеним і стає занадто слабким, щоб відповідати за якісне спостереження. Крім того. М74 легше розглядати боковим зором, коли око повністю адаптовано до темряви [4][5].

Зображення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в M. A. Hendry, S. J. Smartt, J. R. Maund, A. Pastorello, L. Zampieri, S. Benetti, M. Turatto, E. Cappellaro, W. P. S. Meikle, R. Kotak, M. J. Irwin, P. G. Jonker, L. Vermaas, R. F. Peletier, H. van Woerden, K. M. Exter, D. L. Pollacco, S. Leon, S. Verley, C. R. Benn, G. Pignata A study of the Type II-P supernova 2003gd in M74 // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — 359 (2005) (3) С. 906–926. DOI:10.1111/j.1365-2966.2005.08928.x.
  2. R. W. Sinnott, ред. (1988). The Complete New General Catalogue and Index Catalogue of Nebulae and Star Clusters by J. L. E. Dreyer. Sky Publishing Corporation / Cambridge University Press. ISBN 0-933-34651-4. 
  3. а б «Astronomy Picture of the Day , M74: The Perfect Spiral». NASA. 2011-04-06. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-04-07. 
  4. а б в S. J. O'Meara (1998). The Messier Objects. Cambridge University Press. ISBN 0-521-55332-6. 
  5. а б в г K. G. Jones (1991). Messier's Nebulae and Star Clusters (вид. 2nd). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-37079-5. 
  6. «NASA/IPAC Extragalactic Database». Results for NGC 628. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2006-08-12. 
  7. S. Nakano, R. Kushida, Y. Kushida, W. Li Supernova 2002ap in M74 // IAU Circular. — 7810 (2002) С. 1.
  8. R. Evans, R. H. McNaught Supernova 2003gd in M74 // IAU Circular. — 8150 (2003) С. 2.
  9. P. A. Mazzali, J. Deng, K. Maeda, K. Nomoto, H. Umeda, K. hatano, K. Iwamoto, Y. Yoshii, Y. Kobayashi, T. Minezaki, M. Doi, K. Enya, H. Tomita, S. J. Smartt, K. Kinugasa, H. Kawakita, K. Ayani, T. Kawabata, H. Yamaoka, Y. L. Qiu, K. Motohara, C. L. Gerardy, R. Fesen, K. S. Kawabata, M. Iye, N. Kashikawa, G. Kosugi, Y. Ohyama, M. Takada-Hidai, G. Zhao, R. Chornock, A. V. Filippenko, S. Benetti, M. Turatto The Type Ic Hypernova SN 2002ap // Astrophysical Journal. — 572 (2002) (1) С. L61–L65. DOI:10.1086/341504.
  10. а б S. J. Smartt, P. M. Vreeswijk, E. Ramirez-Ruiz, G. F. Gilmore, W. P. S. Meikle, A. M. N. Ferguson, J. H. Knapen On the Progenitor of the Type Ic Supernova 2002ap // Astrophysical Journal. — 572 (2002) (2) С. L147–L151. DOI:10.1086/341747.
  11. а б A. Gal-Yam, E. O. Ofek, O. Shemmer Supernova 2002ap: The first month // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Letters. — 332 (2002) (4) С. L73–L77. DOI:10.1046/j.1365-8711.2002.05535.x.
  12. S. D. Van Dyk, W. Li, A. V. Filippenko On the Progenitor of the Type II-Plateau Supernova 2003gd in M74 // Publications of the Astronomical Society of the Pacific. — 115 (2003) (813) С. 1289–1295. DOI:10.1086/378308.
  13. R. B. Tully (1988). Nearby Galaxies Catalog. Cambridge University Press. ISBN 0-521-35299-1. 
  14. A. Garcia General study of group membership. II - Determination of nearby groups // Astronomy and Astrophysics Supplement. — 100 (1993) С. 47–90.
  15. G. Giuricin, C. Marinoni, L. Ceriani, A. Pisani Nearby Optical Galaxies: Selection of the Sample and Identification of Groups // Astrophysical Journal. — 543 (2000) (1) С. 178–194. DOI:10.1086/317070.
  16. Chandra :: Photo Album :: M74 :: 22 Mar 05

Зовнішні посилання[ред.ред. код]

Навігатори[ред.ред. код]



NGC 623 | NGC 624 | NGC 625 | NGC 626 | NGC 628 | NGC 629 | NGC 630 | NGC 631 | NGC 632

Координати: Карта зоряного неба 01г 36м 41.8с, +15° 47′ 01″