Кулясте скупчення Геркулеса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мессьє 13
Кульове скупчення Зоряні скупчення
Мессьє 13
Історія дослідження
Відкривач Галлей Едмонд
Дата відкриття 1714
Позначення M13, GCL 45,

NGC 6205, Hercules cluster

Дані спостережень
(Епоха J2000.0)
Клас V
Пряме піднесення 16h 41m 41.44s
Схилення +36° 27′ 36.9″
Відстань 25 100 св. років
7600 пк
Видима зоряна
величина
(V)
+5.8
Видимі розміри (V) 23′
Сузір'я
Фізичні характеристики
Маса 1036 кг
(6×105 M)
Радіус 84 св.років
VHB
Абсолютна
зоряна величина
(V)
Приблизний вік 1.4×1010 років
Інші властивості

Кулясте скупчення Геркулеса (також відоме як М13, NGC  6205 ) розташоване в сузір'ї Геркулеса. Одне з найвідоміших і добре досліждених кулястих скупчень Північної півкулі.

Історія відкриття[ред.ред. код]

Було відкрито Едмондом Галлеєм в 1714 р.

Цікаві характеристики[ред.ред. код]

Маючи видиму зоряну величину 5,8 m , скупчення ледь помітне неозброєним оком у дуже ясну ніч. Його дійсний діаметр становить 165 світлових років. Скупчення містить кілька сотень тисяч зірок і віддалене від Землі на 25 000 світлових років.

У 1974 році в бік скупчення було надіслано повідомлення Аресібо.

Спостереження[ред.ред. код]

М13 в сузір'ї Геркулеса

«Велике Скупчення в Геркулесові» — один із найвідоміших об'єктів «далекого космосу», з якого часто починають свої літні сесії і новачки, і досвідчені любителі астрономічних спостережень. Це кулясте скупчення видно неозброєним оком при відмінному прозорому небі і малому його засвіченні. У бінокль його легко знайти вздовж західного боку трапеції, утвореної зірками ε, ζ, η, π Геркулеса, ближче до η. Скупчення має вигляд світлої дифузної плями між парою зірок 7-ї величини. Навіть на не дуже гарному небі порівняно невеликий телескоп (з апертурою від 70 мм) розкриває зоряну природу цього скупчення, хоча щоб побачити його «глибини», коли воно розпадається на сотні зірок, потрібен солідний інструмент з апертурою від 250 мм. Є повідомлення навіть про денні спостереженнях М13 (щоправда, фотографічних).

При великому збільшенні з достатньою апертурою телескопа на його периферії можна побачити безліч ланцюжків зірок. За формою скупчення нагадує морського їжака, краба або павука. З особливостей М13: фігура темного трилопатевого пропелера на південно-західній стороні кулі із зірок і довга радіальна ланцюжка зірочок на протилежній стороні.

Неподалік скупчення М13 (у 30 кутових хвилинах на північний схід) розташована галактика NGC 6207.

Сусіди по небу з каталогу Мессьє[ред.ред. код]

M92 — (на північ від π Геркулеса) воно менш яскраве, ніж М13.

Послідовність спостереження в «Марафоні Мессьє»[ред.ред. код]

М68М83М13М92М5

Літературні посилання[ред.ред. код]

  • У науково-фантастичної серії Перрі Родана у скупченні M13 знаходиться Аркон — батьківщина раси Арконідів.
  • У романі Сергія Сухінова «Світи з майбутнього» (2000) в районі скупчення М13 сталася велика зоряна битва між Об'єднаними флотами королівств Ліри, Денеба і Полярної разом з ескадрою баронів Геркулеса, з одного боку, та ескадрильями зоряних піратів варганців, з іншого. Битва закінчилася повним винищенням останніх.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • (англ.) M13 Globular Cluster — відео про кулясте скупчення Геркулеса.

Зовнішні посилання[ред.ред. код]


Координати: Карта зоряного неба 16г 41м 41.44с, +36° 27′ 36.9″