Мессьє 87
| Мессьє 87 | |
|---|---|
| Тип об'єкта | пекулярна галактика |
| Відкривач | Шарль Мессьє |
| Дата відкриття | 18 березня 1781 |
| Розташування (Епоха: J2000.0) | |
| Сузір'я | Діва |
| Пряме піднесення | 12h 30m 49.42338s[1] |
| Схилення | +12° 23′ 28.0439″[1] |
| Вигляд | |
| Хаббл-тип | : E+0-1 pec, NLRG Sy[2] |
| Видима зоряна величина | 8,6 m |
| Фотографічна зоряна величина | 9,6 m |
| Видимі розміри | 8,30′ × 6,6′ |
| Яскравість поверхні | 13,0 mag/arcmin2 |
| Фізичні дані | |
| Відстань | 53.5 м св.р. |
| Кутове положення | 170 |
| Червоний зсув | 0.004360 |
| Абсолютна зоряна величина | |
| Променева швидкість | 1307 км/с |
| Радіус | |
| Абсолютний діаметр | |
| Маса | |
| Властивості | |
| Позначення | |
| M 87, NGC 4486, PGC 41361, UGC 7654, MCG 2-32-105, 3C 274, Virgo A, ZWG 70.139, ARP 152, VCC 1316, IRAS12282+1240 | |
Мессьє 87 (NGC 4486,Virgo A (Діва А)) — гігантська еліптична галактика, найбільша в скупченні галактик у Діви з масою 2000-3000 млрд сонячних мас, і одна з найбільших відомих галактик. Є потужним джерелом радіо- і гамма-випромінювання.
Зміст |
Відкриття[ред.]
Відкривачем цього об'єкта є Шарль Мессьє, який вперше спостерігав за об'єктом 18 березня 1781.
Цікаві характеристики[ред.]
З ядра галактики вилітають струменя речовини, що рухається з релятивістської швидкістю. Перша з них була відкрита в 1918 і має довжину більше 5000 св. років . Передбачається, що в центрі галактики знаходиться надмасивна чорна діра з масою близько 6,6[3] мільярда сонячних мас.
Дослідження[ред.]
8 червня 2009 року — астрономи Карл Джебхардт (англ. Karl Gebhardt) і Йенс Томас (англ. Jens Thomas) деталізували результати своїх досліджень маси чорної діри в центрі галактики M87 на американській Астрономічної конференції в Пасадені (Каліфорнія). Згідно з представленими даними маса чорної діри в 6,4 млрд разів більше сонячної [4][5].
У 2010 році було виявлено, що чорна діра зміщена відносно геометричного центру (що визначається по центру видимої інтенсивності випромінювання) на 22 світлових роки.[6]
Зображення[ред.]
-
Artist's concept of a supermassive black hole and its accretion disk.
-
This Hubble Space Telescope photograph shows the jet of matter ejected from M87 at nearly light speed, as it stretches 5,000 ly from the galactic core.
-
In this Chandra X-ray Observatory image, cold matter from the Virgo cluster falls toward the core of M87, where it's met by the relativistic jet, producing shock waves in the galaxy's interstellar medium.
Див. також[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Messier 87 |
Примітки[ред.]
- ↑ а б Lambert, S. B.; Gontier, A.-M. On radio source selection to define a stable celestial frame // Astronomy and Astrophysics. — Т. 493. — (January 2009) (1) С. 317–323. DOI:10.1051/0004-6361:200810582.
- ↑ «Results for NGC 4486». NASA/IPAC Extragalactic Database. California Institute of Technology. Процитовано 2006-10-22. Select the «By Name» cell, then enter «NGC 4486» in the "Object Name: " field of the query form.
- ↑ Алєксєй Лєвін (2011-02-03). «Галактичні новини» ((рос.)). Сайт elementy.ru. Процитовано 2011-07-22.
- ↑ «Texas-Sized Computer Finds Most Massive Black Hole in Galaxy M87» (англійською).
- ↑ «Перерахунок мас: чорна діра більше, ніж вважали раніш» (російською).
- ↑ Чудеса чорних дір розкрили єралаш у центрах галактик
Зовнішні посилання[ред.]
- NGC 4486 в оригінальному Новому загальному каталозі (англ.)
- NGC 4486 в оригінальному Новому загальному каталозі (фр.)
- Перевірена інформація про NGC 4486 (англ.)
- NGC 4486 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 4486 в базі Vizier(англ.)
- NGC 4486 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC (англ.)
- Галактика M87 на сторінках SEDS
- M87 на WikiSky
Навігатори[ред.]
|
||||||||||||||
| ◄ NGC 4482 | NGC 4483 | NGC 4484 | NGC 4485 | NGC 4486 | NGC 4487 | NGC 4488 | NGC 4489 | NGC 4490 ► |
Координати:
12г 30м 49.4с, +12° 23′ 28″
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

