Галактика Вертушка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галактика Вертушка
Відкриття Мешан П'єр Франсуа Андре 27 березня 1781
Розташування (епоха J2000.0)
Сузір'я Велика Ведмедиця
Пряме піднесення 14г 03х 12.6с
Схилення +54° 20′ 57″
Червоний зсув 0.0013±0.0002
Променева швидкість 241 ± 2 км/с
Відстань 23.4 ± 2.2 млн
Видима зоряна величина (V) 7,5
Яскравість поверхні (specify) 14,6
Характеристики
Габбл-тип SAB(rs)cd
Тип галактика
Позначення
PGC 50063, M 101, UGC 8981, MCG 9-23-28, VV 344, VV 456, IRAS14013+5435, ZWG 272.21, KARA 610, ARP 26

Галактика Вертушка (M101, Мессьє 101, NGC 5457, англ. Pinwheel Galaxy[1])[2] — галактика у сузір'ї Велика Ведмедиця. Об'єкт входить в Атлас пекулярних галактик під назвою Arp 26.

Відкриття[ред. | ред. код]

Відкриття галактики було зроблено П'єром Мешаном 27 березня 1781 року. Згодом він повідомив про нього Шарлю Мессьє. Останній уточнив місце розташування об'єкта і додав його в свій каталог одним з останніх записів.

Галактика була класифікована Габблом, як зразок галактики Sc[3].

Історія вивчення[ред. | ред. код]

Галактика Вертушка

П'єр Мешан, першовідкривач М101, описав її як "туманність без зірки, дуже неясна, але велика: від 6' до 7' в діаметрі, між лівою рукою Волопаса і хвостом Великої Ведмедиці".

Вільям Гершель писав у 1784 році, що 7-, 10- і 20-футові рефлектори показували плямистий вигляд туманності.

Лорд Росс вивчав M101 в свій 72-дюймовий рефлектор протягом другої половини XIX століття. Він першим створив обширний опис і зробив замальовки цієї спіральної структури.

Спостереження спіральної структури М101 за допомогою сучасних аматорських телескопів вимагає апертури (діаметра об'єктива) від 50 мм і мінімально засвіченого (заміського) неба, зважаючи на відносно невисоку поверхневу яскравість цього об'єкта. При гарних умовах і з телескопом діаметром від 150—200 мм в гілках цієї галактики можна побачити до десятка зоряних асоціацій.

У галактиці було зареєстровано три спалахи наднових: SN 1909A, SN 1951H і SN 1970G.

Характеристики[ред. | ред. код]

Галактика Вертушка має добре розвинені спіральні рукави наповнені яскравими зорями, розсіяними зоряними скупченнями (їх видно на фото як яскраво-блакитні ділянки) та газо-пилевими хмарами, що проступають темними смугами поглинаючи світло від зір, розташованих позаду них.

М101 ми бачимо плазом; вона дуже схожа на наш Чумацький Шлях, тільки за розмірами набагато більше. Галактика має яскраво виражені спіральні рукави і невеликий компактний балдж. 28 лютого 2006 року NASA і ESA випустили дуже докладний знімок спіральної галактики. На сьогодні — це найбільший і найдетальніший знімок галактики зроблений телескопом Габбла. Знімок був складений з 51 окремого кадру. У 2009 році орбітальний телескоп Чандра зробив фотографію галактики в рентгенівському діапазоні[4]. Синій колір на знімку вказує на розігрітий газ, зосереджений навколо нейтронних зірок і чорних дір.

M101 має п'ять відомих галактик супутників: NGC 5204, NGC 5474, NGC 5477, NGC 5585, і Холмберг IV[5].

Наднові[ред. | ред. код]

Окрім SN 1909A, SN 1951H і SN 1970G, в галактиці M101 були зафіксовані наступні наднові:

  • 24 серпня 2011 року вдалося зареєструвати вибух наднової SN 2011fe типу Ia, що початково була ідентифікована як PTF 11kly;
  • 21 травня 2023 року астрономи зафіксували наднову зірку SN 2023ixf[6]. Наднову можливо спостерігати поблизу межі, що відокремлює сузір'я Велику Ведмедицю від Волопаса і, як зазначається, вона є найближчою надновою до Землі за десятиліття[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. M101 в телескоп Спіцер. Архів оригіналу за 16 січня 2011. Процитовано 1 червня 2011. 
  2. Зустрічається також назва «Цівочне Колесо» замість «Вертушка»; це є результатом некоректного перекладу з англійської, де термін pinwheel означає як вертушку (дитячу іграшку, за схожість з якою названа галактика), так і цівочне колесо (тип зубчастого колеса у вигляді диска з закріпленими на ньому по колу перпендикулярно диску циліндричними кулачками (цівками), що відіграють роль зубів).
  3. Hubble, E. P. Extragalactic nebulae // Astrophys. J.. — 1926.
  4. / m101 / Обсерваторія Чандра (англ.)
  5. A. Sandage, J. Bedke (1994). Carnegie Atlas of Galaxies. Carnegie Institution of Washington. ISBN 0-87279-667-1. 
  6. This new supernova is the closest to Earth in a decade. It's visible in the night sky right now. // By Joe Rao published. May 23, 2023
  7. У небі спалахнула найближча до Землі наднова зірка. Як її побачити. 24.05.2023, 08:12

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. код]

Навігатори[ред. | ред. код]



NGC 5453 | NGC 5454 | NGC 5455 | NGC 5456 | NGC 5457 | NGC 5458 | NGC 5459 | NGC 5460 | NGC 5461

Координати: Карта зоряного неба 14г 03м 12.6с, +54° 20′ 57″